Хвороба Осгуда-Шлаттера. Що це?

Хвороба Осгуда-Шлаттера являє собою Остеохондропатии горбистості великогомілкової кістки. Даної патології характерна локалізований біль. Хвороба Осгуда-Шлаттера зустрічається переважно у хлопчиків-підлітків. Медики вважають, що це захворювання частково виникає через тягне, багаторазово повторюваного тиску сухожилля в підколінної чашечці, яке відходить від потужної передньої групи м`язів стегна.

Найчастіше хвороба Шлаттера виникає у хлопчиків віку від 9 до 14 - 18 років. Даним процесом уражається частіше одна нога, рідше - обидві.

Виділяють групу ризику, в яку потрапляють діти посилено займаються такими видами спорту: боротьба, футбол, хокей, аеробіка, важка атлетика та інші травмонебезпечні види спорту.

Хвороба Осгуда-Шлаттера характеризується такими симптомами, як:

• Біль у коліні при ходьбі, присіданні, натисканні, фізичному навантаженні

• Опухання області колінного суглоба (іноді виникає в результаті травми)

• Локальна болючість нижньої частини коліна

• Набряк коліна і дискомфорт в цій області

• Можлива гострий біль в передній частині, де відбувається приєднання сухожилля колінної чашечки до великогомілкової кістки.

Захворювання виникає поступово, хворі рідко вказують травму як пусковий фактор. Тривало єдиним симптомом, яким хвороба Осгуда-Шлаттера проявляється, може виявитися біль у колінному суглобі при підйомі на сходах, при згинанні його або русі. Ніяких загальних, лабораторних і клінічних ознак захворювання немає.

Після посилених фізичних навантажень на чотириглавий м`яз (футбол, присідання і т.д.) виникає припухлість в області бугристости великий гомілкової кістки. Виникає біль під час присідання, бігу і навіть ходьби. У спокої біль минає. Температура даній області не підвищується. Контури бугристости згладжуються за рахунок появи припухлості, виникає локальний біль при пальпації. Загострення її в даній зоні відбувається при активному розгинанні гомілки, особливо при наданні незначного опору. З ростом дитини даний контур стає більш вираженим, рельєфним і розміри його збільшуються.

Хвороба Осгуда-Шлаттера діагностується клінічно, так як симптоми даної патології типові. Рентгенівське дослідження іноді проводиться для того, щоб визначити ступінь змін на місці приєднання пателлярного сухожилля. На рентгенограмі визначається фрагментація або розрідження хоботовідного відростка. Окостеніння бугристости індивідуально, що часто ускладнює рентгенодіагностику: клініка - основний показник, щоб вірно діагностувати хворобу Осгуда-Шлаттера.

Лікування цієї патології складається з таких компонентів:

• Іммобілізація і забезпечення максимального спокою кінцівки

• Зменшення фізичних навантажень до мінімуму

• Проведення електрофорезу з кальцієм і прокаїном

• Лікувальна фізкультура та масаж

• Санаторне лікування

• Парафінові і грязьові ванни.

Хворим з цим захворюванням допомагають знеболюючі та протизапальні засоби, спокій і лід. З часом ця хвороба зазвичай проходить (відразу ж після зупинки зростання великогомілкової кістки). Пацієнтам призначається спокій, для чого застосовуються задні гіпсові шини, знімні тутори- рекомендовані кварц і ванни.

У деяких хворих, які перенесли це захворювання, в подальшому залишаються «шишкоподібні» набухання на передній частині коліна. Для їх лікування показана фізіотерапія, значно рідше вони забираються хірургічно - видаляються уражені ділянки з фіксацією кістковим алотрансплантатом. Оперативне лікування (видалення некротичних вогнищ) показано лише у вкрай рідкісних випадках.

Прогноз при хворобі Шлаттера сприятливий.