Мікоплазми у жінок. Шляхи зараження і ознаки

Мікоплазма є найдрібнішим мікроорганізмом, відомим науці на сьогоднішній день. Маючи просту будову, мікоплазми легко діляться і розмножуються, навіть незважаючи на те, що їх клітина не містить ядра. Вчені відносять цей мікроорганізм до проміжного варіанту, так як за класифікацією мікроорганізмів він не підходить до жодного з відомих класів.

Розмноження мікоплазми у жінок, так само як і у чоловіків, в 10% випадків викликає пневмонію, і в 90% випадків хвороба протікає без ураження легень. Однак часто зустрічаються люди - носії микоплазмоза, організм яких містить цей мікроорганізм, але ознак захворювання не спостерігається.

Пневмонія, викликана мікоплазмозом, передається повітряно-крапельним шляхом, причому контакт при передачі повинен бути дуже щільним. Джерелом захворювання може бути сім`я, шкільний клас, офіс із співробітниками. Найбільш часто захворювання схильні діти і дорослі, вік яких коливається від 5 до 20 років. Мікоплазми у жінок цього віку виявляються так само часто, як і у чоловіків. Дорослі хворіють набагато рідше, проте тяжкість захворювання у дорослих може бути набагато вище, ніж у молодих. Епідемічні спалахи микоплазмоза відбуваються на землі кожні 3 - 5 років. Ліквідаційні заходи при микоплазмозе не передбачають ізоляцію хворих людей від здорових. Це викликано тим, що ізоляцією неможливо захистити населення через безліч носіїв мікоплазми.

Інкубаційний період (від моменту зараження до появи перших ознак) захворювання не перевищує двох-трьох тижнів. Мікоплазми у жінок виявляють свою присутність головним болем, запаленням горла, хворобливістю м`язів, сухим кашлем, триваючим кілька тижнів. Температура тіла при микоплазмозе буває злегка підвищена, проте гостра пневмонія може супроводжуватися високою температурою.

Мікоплазми класифікують за видами, які відрізняються великою різноманітністю. Найбільш небезпечними для людей є мікроорганізми, здатні викликати пневмонію, це Micoplasma pnevmoniae, що вражають статеві органи, такі як Micoplasma hominis і Micoplasma genitalium, і дають ускладнення на органи сечостатевої системи (Ureplasma urealyticum).

Мікоплазми у жінок, що вражають органи сечостатевої системи, в більшості випадків протікають приховано, без видимих клінічних проявів. Виявити збудника буває можливим тільки при деяких видах ускладнень або при одночасному ураженні організму микоплазменной інфекцією і якимось іншим видом мікроорганізму, з якими мікоплазми можуть прекрасно співіснувати. Мікоплазмоз при вагітності може бути встановлений плановим медичним обстеженням у лікаря, що спостерігає хід вагітності.

Мікоплазми, що вражають статеві органи, найчастіше передаються статевим шляхом, рідше - через інфіковане білизну або повітряно-крапельним шляхом. Зараження при статевому контакті може статися від партнера, який є носієм мікоплазми, сам не знаючи про це. Небезпека цього виду хвороби полягає в тому, що жінка, заразилися мікоплазмозом, часто про це навіть не здогадується зважаючи на відсутність ознак хвороби. Зрідка можуть спостерігатися незначні болі внизу живота, в поперековій області. Можуть бути неприємні відчуття при сечовиділенні. Наслідки захворювання бувають набагато важчими, ніж сама хвороба. Мікоплазмоз може спровокувати викидень, передчасні пологи на ранніх стадіях вагітності. Зараження на пізніх стадіях вагітності може призвести до внутрішньоутробного зараження плода, при якому не виключено важке ураження його головного мозку.

Лікування мікоплазмозу повинен призначити лікар, який підбирає препарати і процедури, що враховують індивідуальні особливості хворого. Мікоплазмоз лікується антибіотиками, які повинні бути призначені залежно від чутливості мікроба і реакції організму на їх застосування.