Синдром Мелорі-Вейса

У переважній більшості випадків розвиток синдрому проявляється у чоловіків старше 45 років, що зловживають алкоголем. Синдром Мелорі-Вейса починається при раптовому підвищенні тиску у верхньому відділі шлунково-кишкового тракту. Блювота часто виникає при переїданні, панкреатиті, вагітності, холециститі і т.д. Іншими причинами можуть бути сильний кашель, гикавка, діафрагмальний грижі, тупі травми живота, падіння з висоти. Клінічно синдром
Мелорі-Вейса проявляється наявністю в блювотних масах крові, причому під час
перших нападів кров відсутня. Крім блювоти з домішками крові у пацієнтів
з цим синдромом присутні болі в животі, а також стілець чорного кольору.

Синдром Мелорі-Вейса діагностується ендоскопічним дослідженням, що дозволяє визначити поздовжні розриви слизової стравоходу.
Також виявляються загальні ознаки кровотечі: холодний липкий піт, бліда забарвлення шкірних покривів, тахікардія, млявість і гіпотонія. У деяких випадках синдром Мелорі-Вейса може викликати розвиток шоку. При аналізі крові можна виявити зменшення кількості еритроцитів, зниження рівня гемоглобіну, збільшення числа тромбоцитів.

Для відновлення об`єму крові застосовується консервативна терапія, гнітюча синдром Мелорі-Вейса. Лікування в цьому випадку полягає в
введенні колоїдних і кристалоїдні розчинів. При важкій крововтраті
застосовуються гемотрансфузії і метоклопрамід. Для зупинки кровотеч
застосовують зонд Блекмора. За рахунок механічного здавлювання судин спостерігається
гемостатичний ефект. Зупинити кровотечу також можна використанням
етамзілата натрію, амінокапронової кислоти, хлористого кальцію і октреатіда.

Синдром Мелорі-Вейса зупиняють також ендоскопічним шляхом. Для цього місце кровотечі обколюють адреналіном, внаслідок чого досягається судинозвужувальний ефект. Найбільш ефективним методом є
аргоно-плазмова коагуляція, яка дає можливість отримання стійкого
гемостазу. Введення адреналіну поєднують з електрокоагуляції. При введенні
склерозантів (полідоканол) також спостерігається хороший гемостатичний ефект. При розвитку синдрому часто застосовується лігування судин, шляхом накладення на посудину лігатур. Особливо виправданий цей спосіб при варикозному розширенні судин стравоходу і портальної гіпертензії. Схожий метод полягає в накладенні на кровоточать судини за допомогою аплікатора кліпс.

Хірургічне лікування призначається при відсутності ефекту від ендоскопічних
способів і консервативного лікування. У цьому випадку проводиться операція Бейе:
прошивание пошкоджених кровоносних судин. У більшості випадків прогноз для життя при розвитку синдрому є сприятливим. Кровотеча
зупиняється шляхом консервативного, ендоскопічного лікування або
хірургічного втручання, або самостійно.

Профілактикою такого захворювання, як синдром Мелорі-Вейса є своєчасне запобігання блювотних позивів і блювоти. Основною причиною виникнення синдрому стає надмірний прийом алкоголю і подальша інтоксикація. Тому основною мірою профілактичних заходів стає боротьба з надмірним вживанням алкоголю. Не менш важливим моментом є
адекватне і своєчасне лікування гострих і хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту, які
супроводжуються блювотою.

Дієта при синдромі повинна включати в себе вживання відварених харчових продуктів і приготованих на пару. Категорично протипоказано вживання алкоголю. Не рекомендується вживання лимонів та інших цитрусових, а також продуктів, здатних травмувати слизову оболонку стравоходу. З раціону слід виключити маринади, копченості і прянощі. Хорошим засобом народної медицини при тріщинах стравоходу є прийом натщесерце однієї столової ложки гарбузової олії щодня протягом місяця.