Настій з вівса - універсальний засіб від безлічі недуг

Ще в глибоку старовину народні цілителі були чудово обізнані про лікувальні властивості вівса і активно застосовували ці його властивості в щоденній практиці лікування. На цілющі властивості злаку, свого часу, вказував і Гіппократ. Зерна рослини застосовувалися при розумовому і фізичному виснаженні, при подагрі, шкірних захворюваннях, безсонні. Уже в наш час дослідники відкрили ще одне найважливіше властивість цього злаку - каші, настої і відвари з нього здатні активно очищати організм, виводячи солі, токсини, шлаки і продукти обміну.

Овес - один з корисних продуктів харчування. У ньому міститься близько 55% крохмалю, 20% білків, 24% клітковини і 11% жирів. Багатий він також вітамінами, а саме: В1, В2, B6, вітамін Е, вітамін К, каротин, пантотенова і нікотинова кислоти. Макро- і мікроелементів в ньому більше, ніж в будь-яких інших злаках: багато сірки, заліза, фосфору, калію, кремнію, містяться марганець, хром, магній, цинк, йод, фтор, нікель та ін.

Овес - незамінний продукт в дієтичному харчуванні. При його разваривании утворюється слизова маса, не дратівлива стінки шлунка. Слиз добре засвоюється, захищає шлунок і регулює діяльність кишечника і при запорах, і при проносах. Настій з вівса рекомендується вживати для очищення печінки, при цукровому діабеті, як сечогінний і жовчогінний засіб.

Відвар із зелених частин рослини по своїй лікувальній силі не поступається зернам. Настоянка вівса є загальнотонізуючою засобом. Її застосовують як засіб при розумовій перевтомі, безсонні, фізичному перенапруженні, неврастенії, для підвищення витривалості й рухової активності. Настоянку готують наступним чином: перемолоти зелена рослина в м`ясорубці, заповнити ним повністю пляшку, залити спиртом або горілкою і настоювати два-три тижні в теплому місці. Вміст періодично струшувати. Потім процідити і приймати до їди 3-4 рази на день розбавляючи 20-30 крапель настоянки однією столовою ложкою води.

Настій з вівса корисно приймати не тільки при слабкості та виснаженні. Він допомагає у поліпшенні складу крові, для зміцнення нервової системи, легенів, серця, а також для обміну речовин. Можна самим приготувати настій вівса в термосі. Для цього неочищені зерна вівса розмелюють в кавомолці, після чого насипають в термос і заливають окропом (на кожну склянку окропу - по столовій ложці зерна). Після 12 годин настоювання настій проціджують і його можна пити замість чаю.

Дуже добре допомагає відвар з вівса при алергії - він послаблює свербіж і сприяє поліпшенню загального самопочуття. Незрілі зерна злаку сприяють підвищенню в організмі гормону тестостерону що, в свою чергу, призводить до підвищення сексуальності. Знаходить застосування і солома рослини: вона входить в деякі збори, що використовуються при лікуванні діабету. Багато хто використовує ванни зі свіжої соломи для лікування суглобів.

Настій з вівса допомагає відновленню здоров`я втратили багато крові породіль, при порушенні перистальтики кишечника, при реабілітації пацієнтів у післяопераційний період, а також при відновленні природного імунітету.

Прекрасним протитуберкульозним засобом є звичайна вівсяна каша. Цілющі властивості каші пояснюються підвищеним вмістом у ній кремнію, який шкідливий для палички Коха (мікробактерії, що викликає туберкульоз). Так що в боротьбі з туберкульозом не останню роль відіграє харчування вівсяною кашею. А вівсяний кисіль використовують при отруєнні свинцем поряд з іншими засобами першої допомоги пацієнтам.

Дітям до 2-х річного віку, яким протипоказані будь-які препарати на основі лікарських трав, рекомендується слизовий відвар вівса, яким можна лікувати у них здуття кишечника, проноси, бурчання в животі та інші шлунково-кишкові розлади.

Настій з вівса застосовується і зовнішньо, в якості примочок і компресів. Він допомагає загоїти виразки, глибокі рани, знімає запалення при кропивниці та алергії на харчові продукти, пом`якшує шкіру при екземі. У народній медицині часто застосовують так звану «вівсяну бовтанку» при лікуванні виразки шлунка і різних шкірних захворювань.