Гломерулонефрит. Симптоми хвороби

Гломерулонефрит дифузний (званий ще нефритом) - це запалення нирок, при якому уражаються судини ниркових клубочків. Клінічний перебіг захворювання може бути як гострим, так і хронічним.

Гостра форма розвивається в результаті перенесеної людиною ангіни, захворювань дихальних шляхів стрептококкового походження, як ускладнення після хронічного тонзиліту. Причиною може бути і переохолодження організму, пневмонія, тиф, дифтерія та інші інфекції, як вірусні, так і бактеріальні.

Коли виникає гломерулонефрит, симптоми видно не відразу. Йому передує латентний період, який може тривати від одного до трьох тижнів.

Гломерулонефрит симптоми має характерні: підвищується в артеріях тиск крові, змінюється сеча. Спочатку щоранку з`являються набряки на обличчі, що зменшуються до вечора. Через час вони поширюються вже повністю по тілу. Якщо захворювання протікає сприятливо, набряки тижнів через два-три повністю зникають. Кількість сечі в перші дні різко падає. У ній виявляються еритроцити, білок і трохи лейкоцитів.

У багатьох гострий гломерулонефрит симптоми не проявляє зовсім і виявляється випадково при обстеженні під час планового огляду або диспансеризації зовсім з іншого приводу. Однак така форма, удавана нешкідливою, не менш серйозна, ніж та, при якій хвороба розвивається бурхливо. Гострий гломерулонефрит симптоми може проявляти короткочасно, навіть всього один день. Але це не говорить про те, що його не потрібно лікувати.

Розпізнати хворобу і вибрати правильне, індивідуальне лікування може тільки фахівець, тому самолікування неприпустимо (особливо у стадії загострення). Тільки з дозволу лікаря можна змінювати режим і розширювати дієту, запропоновану їм. Всі ці заходи сприяють результативному лікуванню і попереджають перехід захворювання в хронічну форму. Як правило, лікування, своєчасно і вірно проведене, призводить до повного одужання. І, тим не менш, в майбутньому людина повинна уникати перевтоми, не мерзнути.

Попередження раптового переохолодження, виявлення і лікування джерел поширення інфекції, загартовування організму - з усього цього складається профілактика захворювання.

Часто повторювані напади поступово переходять у хронічний гломерулонефрит. Історія хвороби людини з таким діагнозом рясніє тими ж ознаками, що і гостра форма, тільки вираженими не так сильно. Щоб нові напади повторювалися якомога рідше, слід своєчасно вилікувати фарингіт, тонзиліт. Необхідна диспансеризація таких хворих з метою попередження нового загострення. Обов`язково знаходитися під наглядом лікаря, яким ведеться історія хвороби. Хронічний гломерулонефрит може стати причиною розвитку ниркової недостатності, при якій зростає значення дієти, що сприяє підтриманню загального стану хворого і кращому функціонуванню ураженого органу. Враховуючи особливості перебігу хвороби і організму конкретної людини, лікар дає індивідуальні рекомендації. Пацієнт повинен дотримуватися той режим, який йому наказали, що не стомлюватися, уникати хвилювань, не мерзнути, не спілкуватися з інфекційними хворими.

Якщо немає ускладнень і загальне самопочуття хворого задовільний, йому корисно перебувати в теплом, сухому кліматі.

При зверненні до лікаря із запізненням і несвоєчасному лікуванні, а також при недотриманні його рекомендацій розвивається уремія, що загрожує втратою органу. Це ниркова недостатність, що виникає внаслідок накопичення токсинів, порушення водно-електролітного обміну і кислотно-лужної рівноваги.