«Тойота-Селика»: відгуки. Toyota Celica: характеристики, фото, ціни

Автомобіль «Тойота Селика», фото якого розташовані нижче, став результатом прагнення японських конструкторів до зміцнення популярності спортивних машин, що випускаються компанією в кінці шістдесятих років минулого століття. Тоді було прийнято рішення про запуск на конвеєр бюджетного варіанту модифікації 2000GT. За задумом керівників підприємства, головною вимогою, яку висувалося до новинки, повинна була стати її доступність для людей з середнім достатком.

Розробка та дебют

Розробка проекту нового автомобіля «Тойота-Селика» була проведена дуже швидко. У жовтні 1970 року, під час проведення виставки в Токіо, японська компанія продемонструвала публіці передсерійний варіант спортивної моделі. У дослівному перекладі з латині її назва означає «небесний, божественний». Вибір такого слова на роль найменування машини став далеко не випадковим. Справа в тому, що представники японського виробника розраховували на популярність моделі у молодих людей, вік яких становив до тридцяти років. Крім цього, враховувалися і споживчі відгуки. «Тойота-Селика», виходячи з маркетингових досліджень, повинна була завоювати імідж доступного «як небо» авто з відмінними динамічними характеристиками.

Запуск на конвеєр

У 1970 році почався процес серійного виробництва моделі. В її основу лягла платформа А-20 з заднім приводом. Машина випускалася в кузові купе. Рік по тому був зібраний і перший примірник ліфтбека. Обидва варіанти мали схожу зовнішність, в якій виділялася трапециевидная радіаторна решітка, круглі парні передні і квадратні задні фари, а також передній сталевий бампер, виконаний у формі букви U. У 1972 році конструктори трохи змінили екстер`єр моделі, а також перенесли ближче до задніх крісел бензобак і його горловину. Під капотом всіх цих версій знаходився мотор об`ємом 1,6 або 2 літри. У ролі трансмісії тут могла виступати «механіка» на п`ять щаблів чи трёхскоростная автоматична коробка.

Перша серйозна модернізація

У 1975 році інженери компанії-виробника вирішили оновити модель. Про таку необхідність свідчили і залишаються покупцями відгуки. «Тойота Селика» в результаті цього зазнала солідні зміни, які торкнулися не тільки зовнішнього дизайну автомобіля, але і його салону, і технічних характеристик. В екстер`єрі був видозмінений передній бампер авто, а також решітка радіатора, яка з трапецієподібної перетворилася в прямокутну. В інтер`єрі модернізації піддалося рульове колесо, центральна консоль і форма сидінь. Модель отримала три варіанти силових установок, обсяг яких становив 1,4, 1,9 і 2,2 літра. У випадку з найпотужнішим із згаданих моторів на капоті передбачалися вентиляційні спеціальні отвори. Що стосується трансмісії, то вони всі працювали в парі з автоматом на чотири щаблі. Плюс до всього, модель обзавелася новою платформою - А-35. Її колісна база, в порівнянні з попередньою версією, збільшилася на 100 мм.

Друге покоління

Наступна генерація моделі була запущена у виробництво в 1977 році. Автором зовнішнього вигляду новинки став відомий американський автомобільний дизайнер Девід Стіллер. Тюнінг «Тойота-Селика» другого покоління, в порівнянні з попередньою версією, виявився не дуже істотним: машина багато успадкувала. Разом з тим окремі вузли та агрегати піддалися революційним змінам. Насамперед, це стосується нової радіаторної решітки, над якою нависав капот, а також поміщених в прямокутні ніші передніх фар. Обидва бампера моделі стали повністю покритими гумою. Зовнішні дзеркала заднього виду перемістилися на бічні двері (раніше вони знаходилися на крилах). Крім усього іншого, на машинах другого покоління з`явилися середні стійки. Крім колишніх двох варіантів кузова, новинка випускалася також і у вигляді кабріолета.

Третє покоління

Чергова версія моделі «Тойота-Селика» з`явилася на світ в кінці літа 1981 року. Машина отримала новий дизайн як всередині, так і зовні. Авто вироблялося на базі платформи А-60 в трьох варіантах кузова. Новинка отримала понад довгий капот і величезне вітрове скло. Завдяки більшому нахиленню передніх стійок у неї істотно покращилися аеродинамічні показники. Двома роками пізніше японські конструктори трохи змінили модель. Ключовим нововведенням при цьому стали висуваються передні фари. Крім них, змінилося розташування приладів на панелі, підвищилася якість матеріалів для внутрішньої обробки, а також з`явилися допрацьовані крісла. Нова «Тойота Селика» комплектувалася вдосконаленими силовими установками від попередньої генерації, в яких на зміну карбюраторам прийшли інжектори. Крім цього, автоматична коробка передач на три щаблі, яка згадувалася раніше, була знята з виробництва.

Четверте покоління

Передньопривідна платформа Т-160 стала базовою для автомобілів цієї моделі четвертого покоління. Перші екземпляри зійшли з конвеєра в 1985 році. Тут кардинальних змін були піддані як технічні складові, так і дизайн. Різкі лінії на кузові пішли в історію, а їм на заміну прийшли м`які плавні обводи. Передні складаються фари японські інженери розмістили на капоті трохи вище, ніж раніше. Середня стійка взагалі була демонтована. Таким чином, конструктори повернулися до первісної версії авто. З іншого боку, це дозволило істотно поліпшити оглядовість, яскравим підтвердженням чого стали численні позитивні відгуки. «Тойота Селика» четвертого покоління отримала також і модифікацію з повним приводом. У цьому випадку в її найменуванні додатково з`являлося позначення GT-Four.

Автомобілі комплектувалися дволітровим двигуном з турбіною, в той час як попередня коробка передач була під них модернізована.

П`яте покоління

У 1989 році вийшло п`яте покоління моделі. Вона була побудована на платформі Т-180 і отримала округлий кузов, що позитивно позначилося на аеродинамічних показниках. Ззаду з`явився спойлер, який стильно з`єднував між собою кінці стійок. Дизайнери авто оновили для нього радіаторну решітку і встановили бампер з перегородками вертикальної форми. Протягом року «Тойота-Селика» випускалася у вигляді ліфтбека і купе, після чого до них додався ще один тип кузова - кабріолет.

Шосте покоління

Жовтень 1993 ознаменувався появою на світ шостого покоління моделі, що базується на платформі Т-200. Висуваються передні фари пішли в минуле і були замінені роздільної круглої оптикою. У центральній частині переднього бампера з`явилися своєрідні «зуби акули». На капоті машини конструктори встановили дуги, призначені для накриття головних ліхтарів. Модель комплектувалася трьома варіантами двигунів, обсяг яких становив 1,8, 2,0 і 2,2 літра. Функціонували вони в комплексі з механічною коробкою на п`ять швидкостей або з автоматом на чотири передачі.

Остання версія

У 1999 році відбувся дебют останнього, сьомого за рахунком, покоління автомобілів «Тойота-Селика». Характеристики моделі з технологічної точки зору цілком пристойні. Зокрема, під капотом авто встановлювався 1,8-літровий мотор, обладнаний турбіною. Його максимальна потужність становила 140 або 190 кінських сил. Агрегати працювали з механікою на п`ять або шість швидкостей, а також з чотириступінчастою автоматичною коробкою. Максимальна швидкість машини дорівнювала 225 км / год.

В інтер`єрі слід виділити штатний кермо, що складається з трьох спиць. Центральна консоль має конусоподібну форму, а спідометр на панелі приладів розташовується в самому центрі. Стандартні крісла не можуть похвалитися чітко вираженою бічною і поперекової підтримкою. Взагалі, власники машини найчастіше самостійно перетворюють сірий салон.

Автомобіль отримав абсолютно оновлений корпус. Спереду тут конструктори встановили головні трикутні фари, які своїми гострими кінцями «дотягувалися» практично до центру крила. Досить цікавим стало стилістичне рішення, пов`язане з об`єднанням бампера і капота в одне ціле. У порівнянні з попередньою версією дах став більш похилим. По обидва боки кузова «Тойота-Селика» обзавелася стильними лініями. Верхня тягнеться від зовнішніх дзеркал до кришки багажника, а нижня - від кінця переднього крила до верхньої точки заднього. Побудовано модель на базі платформи Т-230. У квітні 2006 року компанія-виробник оголосила про припинення виробництва моделі.

Підсумки

На завершення слід зазначити, що офіційно в нашу країну цей автомобіль не завозився. Незважаючи на це, він користується великою популярністю у любителів спортивних японських машин. У зв`язку з цим на вітчизняних дорогах можна зустріти авто, які є представниками всіх семи поколінь. Що стосується вартості «Тойота-Селика», ціна машини на російському вторинному ринку знаходиться в діапазоні від 150 до 500 тисяч рублів залежно від пробігу, року випуску і стану.