ПАЗ-672 - всенародний автобус
На автомобільній карті Радянського Союзу були автозаводи, які не відносилися до гігантам автобудування, але їх важливість і значимість від цього не стала менше. Одним з них є і автобусний завод міста Павлово, що випускав добре відомий усім жителям країни ПАЗ-672, або, як його зазвичай називали, "Пазік". Якими тільки епітетами його не нагороджували! Найчастіше образливими і принизливими, але він, незважаючи на все це, справно намотував кілометри сільських і приміських доріг на свої колеса і у нас в країні, і в багатьох інших державах.
Історія радянського автобуса взагалі дуже цікава і цікава. Були в ній свої знахідки і невдачі, але серед вітчизняних машин автобус ПАЗ-672 цілком заслужено посів почесне місце. А починалося створення перших радянських автобусів з установки спочатку фанерної будки на шасі перших вантажівок, якими були АМО Ф15. Надалі стали спеціально створювати металеві кузова і будувати автобуси, використовуючи деталі від серійно випускаються вантажівок.
Згодом, у 1950 році, виробництво автобусів було розпочато на Павлівському, а потім і на Курганському автобусних заводах. Після низки моделей, кожна з яких заслуговує окремої історії, в 1968 році з`явився і ПАЗ-672. Це був невеликий автобус, розрахований на 23 пасажира (сидячі місця), тоді як загальна місткість складала 45 осіб.
Незважаючи на відносно скромні габарити, він практично ідеально вписався в нішу службового транспорту. Багато підприємств мали такий автобус. При цьому ПАЗ-672 не тільки розвозив чергових, аварійні бригади, нічні зміни, екскурсії та делегації, але використовувався як своєрідна база для різних технічних служб (штабна, пересувний пункт контролю, телевізійна і т. Д.). При цьому він однаково успішно працював і на морозах Якутії, і в жарі Туркменії, і в джунглях Азії, і в саванах Африки.
Але головним його призначенням все-таки залишалася перевезення людей. Він став буквально незамінним на приміських маршрутах, а також на путівцях і сільських дорогах. Рамна конструкція, значні кліренс і прохідність, прийнятний витрата палива, відмінна ремонтопридатність робили його бажаним гостем в гаражі будь-якого колгоспу. У той час для ПАЗ-672 продаж була лімітована загальної потребою в такому автобусі, а тому здійснювалася через ліміти та квоти.
Не варто, напевно, зараз розглядати технічні характеристики цієї машини. Вони, звичайно, змінювалися, конструкція удосконалювалася і модернізувалася, вносилися поліпшення і зміни, з`являлися найрізноманітніші варіанти автобуса - санітарний, повнопривідний, з одними дверима, зі зміненим двигуном. Це все неважливо, безліч "Пазік" зіграло своєрідну соціальну роль, надавши всім можливість швидко і гарантовано потрапити в будь-який куточок нашої країни.
Роль автобуса ПАЗ-672 в життя радянської країни переоцінити важко. Він став невід`ємною її частиною. Мобільний, досить швидкий, прохідний, "Пазік" з відносним комфортом дозволяв потрапити у найвіддаленіші місця, найчастіше виконуючи при цьому функції і штабного автомобіля. Двадцять два роки він трудився на дорогах СРСР, поки на зміну йому не прийшли нові, більш сучасні моделі.