Сучасні ринкові відносини і «чорна» економіка: трактування поняття

Чорна (або тіньова) економіка в системі сучасних ринкових відносин представляє, певною мірою, цілком природне явище, пов`язане з неприйняттям обмежувальних заходів. В перехідній економіці, за оцінками фахівців, розмір чорної економіки зростає (до 40-50% ВВП), це обумовлено тим, що ринкові відносини в економіці супроводжуються негативним розвитком приватного сектора, ростом господарств, недосконалістю законодавства, тимчасовим падінням якості життя. У подібних умовах очевидна необхідність вироблення адекватного підходу до здійснення моніторингу того, як співвідносяться в цілому ринкові відносини і чорна економіка на макро- і мезорівнях.

В даний час вченими розроблено безліч підходів до визначення тіньової економіки і різні групи методів її оцінки: прямі, непрямі, включаючи аналіз зайнятості, монетарні методи, альтернативні оцінки, метод товарних потоків, економетричні методи. Але сучасні ринкові відносини і чорна економіка досі перебувають на такому рівні розвитку, що склалася множинність визначень категорії тіньова (чорна) економіка, неустояна термінологія, різнорідність одержуваних кількісних оцінок. Так, їх діапазон в країнах СНД варіюється між 10 і 55%, в країнах-кандидатах ЄС - 10 і 22%, в розвинених країнах - 1,2і17%. Це зумовлено як відмінностями в офіційній політиці, масштабах неофіційною і прихованої економіки, так і застосуванням різних методів оцінки, що являють собою сучасні ринкові відносини. Серед цих методів, прямі - занижують оцінку, інші, непрямі, структурні, а також методи прихованих детермінантів, м`якого моделювання - завищують.

Методичні рекомендації цільової групи Євростату, рекомендації Статкомітету СНД та інших інститутів економічного аналізу мають неконкретний характер і відображають лише необхідність дотримуватися загальних дефініцій і класифікацій чорної економічної діяльності, враховувати особливості національної економіки, використовувати пропоновану аналітичну основу (визначення і коректування меж прихованої, неформальної та незаконної економіки за укрупненими галузях), при оцінці віддавати пріоритет неформальному сектору.

У ряді країн оцінка чорної економіки взагалі або частково відсутня, проводяться лише поверхневі розрахунки, враховуються приватні прояви прихованої економіки, найчастіше такий параметр як власність в ринковій економіці і її тіньовому сегменті. Відмінною рисою більшості їх опублікованих на сьогоднішній день оцінок такого типу економіки, є їх необ`єктивність, як правило - заниженість, причиною чого виступають як об`єктивні властивості такого явища, яким є ринкові відносини і чорна економіка, так і недоліками статистичного обліку і навмисним бажанням надати недостовірну інформацію від респондентів, одержувану в результаті вибіркових обстежень домогосподарств. Крім того, позначається ще й психологічна непідготовленість суспільства до аналізу величин чорної економіки (навіть якщо такі оцінки й отримані).

Багаторічні дослідження сутності, структури, методів вимірювання тіньової економіки, ряд проведених експериментальних розрахунків дозволили сформулювати деякі загальні підходи до визначення даного явища.

Для розгляду неспостережуваних видів економічної діяльності рядом вчених в якості узагальнюючого обраний термін тіньова економіка. У поняттях неспостережний, неврахована, незареєстрована економіка вже за визначенням закладений відмова від вимірювання даних явищ або, принаймні, вказівка на його ненадійність. Термін «тіньова» видається більш вдалим: він не акцентує уваги на характері оцінки, підкреслює конкретні умови реалізації діяльності, характер освіти доходів. Такий підхід до визначення дозволяє позначити будь-яку нерегістріруемих економічну діяльність. Термін чорна, в даному контексті, слід розуміти лише як повсякденне тлумачення категорії тіньова економіка. Сучасні ринкові відносини, і чорна економіка у своєму статистичному вимірі, вимагають найбільш повного охоплення і кількісного виміру всіх видів тіньової діяльності, незалежно від джерел їх походження.