Принципи логістики: основні моделі реалізації

Більшість сучасних фахівців схильні розглядати логістику (і основні принципи логістики) як науку про основних принципах управління матеріальними та інформаційними потоками з метою мінімізації витрат, покликану забезпечити максимально можливе задоволення потреб споживачів. Саме інтегративна функція - погляд на виробництво як на процес виявлення і задоволення матеріальних потреб споживачів за допомогою виробництва товарів і послуг - становить логістичні основи управління різними процесами на підприємстві.

З точки зору конструктивної методології, що має теоретико-прикладний характер, принципи логістики можна представити у вигляді двох моделей:

• концептуальну (що пояснює) модель;
• інструментальну (перетворюючу) модель.

Перша з них включає змістовний опис певних понять, упорядкованих відповідним чином в проблемному полі.

Інструментальна ж - це сукупність засобів, що сприяють досягненню кінцевої мети. Відношення між концептуальної та інструментальної моделлю є взаємодоповнюючим, які синтезують такі явища як концепція і принципи логістики, теорія і практика логістики.

З точки зору концептуальної моделі, логістика включає такі поняття як матеріальний потік, супутній потік, логістичну функцію, логістичну операцію, логістичну систему, логістичне ланка, логістичний ланцюг. Звідси висновок, що принципи логістики є досить ефективним інструментом, за допомогою якого проводиться оптимізація управління матеріальними потоками. У цьому сенсі логістику можна розглядати як інструментальну модель, що дозволяє перетворювати об`єктивну, готівкову реальність, існуючий стан справ (суще) у стан бажане, що дозволяє досягти шуканої мети (належне).

Логістичні дії з матеріальним ресурсом визначаються як елементарні (операції) або комплексні (функції). Принципи логістики в даному випадку припускають, щоб і ті, й інші були спрямовані на перетворення цих потоків на стадії закупівель, виробництва, збуту, складування, транспортування, сервісної та інформаційної підтримки в умовах застосування певної логістичної концепції, яка виражається поширеними слоганами, такими наприклад, як «точно в строк», «реагування на попит», «струнке виробництво», або мікрологістичних систем, заснованих на даних концепціях.

Принципи логістики в сучасних економічних умовах вимагають структурної перебудови підприємства, оскільки логістичний підхід є певною мірою протилежним функціональному, в якому цілі підприємства диверсифіковані в залежності від функцій, а загальна мета стає розмитою і переслідується кожним учасником бізнес-процесу в різному ступені. При структурно-функціональному підході горизонтальні виробничі процеси пронизуються вертикальними структурами управління, діючими напівавтономних. Методологія же логістики базується на принципах, протилежних структурно-функціональним способом організації виробництва, і грунтується на процесно-орієнтованих горизонтальних структурах, які створюються на підприємствах на додаток до діючої вертикальної структурно-функціональної схемою. Суть даної методології полягає в перетворенні процесів, необхідних для реалізації завдань виробництва, в завершення бізнес-процеси. Тільки при такому підході можливо підпорядкування всіх процесів цілям бізнес-процесів. Логістика сприяє цілісного баченню процесу виробництва.