Мотивація як функція менеджменту
Сутність будь-якої діяльності проявляється в її функціях. Вони мають на увазі цільове призначення діяльності будь-якої організації або її загальну задачу, вид управлінських дій і сферу прийняття специфічних рішень.
Основними функціями менеджменту, певні Анрі Файолем ще 1916 році, є планування, організація, контроль та координація. Проте ефективність будь-якого господарського-виробничого процесу не може бути визначена тільки лише цими основними функціями. Не менш важливим фактором, ніж ефективна організаційна структура, узгоджені цілі й чітко поставлені завдання, є якість роботи, яке напряму залежить від людей. Для його підвищення використовується мотивація. Мотивація як функція менеджменту безпосередньо пов`язана з спонуканням кадрів до результативності роботи через формування мотивів. Мотивація є свідомим вибором людини того чи іншого типу поведінки, тому мотивація як функція менеджменту повинна бути безпосередньо спрямована на підвищення трудової активності працівників.
Мотивація як функція менеджменту допомагає розробляти та вдосконалювати шляхи максимізації результату роботи на основі чіткого уявлення особливостей поведінки кадрів.
У процесі вироблення найбільш ефективних шляхів досягнення результатів необхідно використовувати взаємопов`язані категорії поведінки: потреби, інтереси, мотиви і дії. Для цього управлінці та менеджери використовують певні методи, за допомогою яких здійснюється управлінський вплив на персонал. Вони безпосередньо засновані на законах управління, так як пропонують використовувати різні форми впливу на кадри організації. Методи мотивації в менеджменті бувають економічного і неекономічного характеру. Економічні методи полягають в матеріальному стимулюванні працівників за допомогою зміни рівня заробітної плати, видачі премій або грошової винагороди. До неекономічним ж відносяться організаційні, тобто такі, які дозволяють працівнику брати участь в організаційній діяльності компанії, і морально-психологічні. До морально-психологічним стимулам відноситься похвала, схвалення або ж навпаки осуд, визнання заслуг. Основними демотиватори, які безпосередньо впливають на якість роботи, є: некомпетентність керівника, незаслужена критика, перевантаженість або ж недовантаження, неясність посадових функцій або функцій компанії.
Багато фахівці з кадрів використовують класичні теорії мотивації, однак вони можуть не давати належного ефекту, якщо їх не пристосувати під потреби конкретної організації. Ефективна система мотивації повинна використовувати різні види мотивації в менеджменті.
Існують різні види мотивації в залежності від основного ознаки. Наприклад, якщо ознакою є група потреб, то мотивацію можна розділити на матеріальну, трудову і статусну. Тоді як матеріальна мотивація спрямовує людину до достатку, трудова мотивація безпосередньо пов`язана з самореалізацією, а статусна мотивація полягає в прагненні стати визнаним і шанованим фахівцем, лідером колективу або керівником. За джерелами виникнення виділяють внутрішню і зовнішню мотивацію. Залежно від головного способу мотивації виділяють нормативну (ідейний і психологічний вплив), примусову (влада) мотивацію і стимулювання.
Мотивація як функція менеджменту націлена на побудову системи мотивації, яка одночасно враховує цілі організації, її керівництва та співробітників.