Дипломатичний протокол та етикет

Дипломатичний протокол - це система правил етикету міждержавних відносин, в основі яких лежить принцип міжнародної ввічливості. Порушення цих правил може завдати шкоди авторитету і престижу держави.

Офіційно свою історію дипломатичний протокол починає в XIX столітті - Віденський конгрес 1814-1815 року встановив систему правил, умовностей і традицій міжнародного спілкування, які повинні були дотримуватися главами держав, головами урядів, дипломатичними особами, офіційними представниками. В основі дипломатичних відносин лежить повага держави до іноземних гостей і, відповідно, до всього народу, представником якого вони є. Повага і взаєморозуміння дозволяє регулювати практично всі сфери зовнішніх політичних, економічних і міжнародних відносин.

Основні принципи системи дипломатичного протоколу:

1. Дипломатичний етикет. Є основною складовою протоколу та регулює відносини посадових осіб, політичних лідерів та громадських діячів різних держав. Дипломатичний етикет доповнює і вдосконалює правила цивільного етикету. Спілкування в ділових, громадських та урядових колах проходить за суворими правилами, які регламентують:

• переписку і звернення один до одного, нанесення візитів, проведення зустрічей та ділових прийомів.
• форму одягу державного службовця і манеру поведінки.

2. Суверенність держав - різні держави мають різні привілеї і користуються різними правами.

3. Взаємність - або, іншими словами, правило обов`язковості відповіді. На лист, візит ввічливості, запрошення або візитну картку необхідно офіційно відповісти. Причому відповідь повинен містити вступний (на початку листа) і заключний (в кінці листа) комплімент. Відсутність компліменту розцінюється як неповага або навіть ворожість, що послужить приводом для міжнародного конфлікту.

4. Дипломатичний протокол строго стежить за принципом старшинства, який залежить від рангу представника держави і від дати його акредитації, а не від значимості країни.

Дипломатичний етикет і протокол обов`язково включають в себе:

1. Церемонії і офіційні прийоми. Випадки для офіційних прийомів різні: ювілейні дати, прибуття глави держави або уряду, іноземної делегації, національні свята. Прийоми можуть бути вечірні або денні, без розсадження гостей і з розсаджуванням - все залежить від приводу. Найбільш урочистими вважаються вечірні прийоми.
2. Бесіди та зустрічі, які проходять між керівниками держслужб з дипломатичними представництвами. День бесіди, час, місце і теми обговорюються заздалегідь.
3. Офіційні вечері, обіди, сніданки або прийоми, які проводяться главами держав, главами урядів, послами, міністрами, консулами, військовими аташе, командирами кораблів. Дипломатичні зустрічі проходять незалежно від значущих подій, в порядку повсякденної роботи. Такий вид взаємодії значно розширює зв`язки, зміцнює дружбу між країнами, впливає на місцеве правління, дозволяє обмінюватися необхідною інформацією і отримувати нову.

Дипломатичний протокол та етикет необхідні не тільки першим особам держави та дипломатам, але і будь-якому державному службовцю, який займається питаннями міжнародного економічного співробітництва, і бізнесменам, якщо їх діяльність пов`язана із співпрацею із зарубіжними партерами. Володіння нормами ділового етикету значно підвищує престиж не тільки окремого представника держави, а й усієї країни в цілому.