Класифікація послуг. Її значення та принципи
У загальному розумінні даного слова, послуга - це така діяльність або дія, яка здійснює одна особа (як юридична, так і фізична) в інтересах іншої. В економічній теорії цей термін позначає вид товару (не обов`язково матеріального), який може одночасно споживатися, передаватися і вироблятися.
Щоб краще зрозуміти це явище, визначити тонкощі управління в тій чи іншій сфері і вести звітність, була створена класифікація послуг. Виробляється вона за багатьма показниками: за групами, видами, цінами, якістю та іншим.
Класифікація послуг допомагає виділити, ніж, наприклад, один вид сервісу відрізняється від іншого, в чому полягає його специфіка. Свої особливості є в кожній сфері: в банківській справі, консалтинговому, рекламному, юридичному і т.п. Виходячи з цього, за галузями виділяють п`ять типів надаваних населенню послуг:
1. Розподільні. Це послуги зв`язку, торговельні та транспортні.
2. Виробничі. Сюди входить інжиніринг, лізинг та послуги, що стосуються ремонту різного устаткування.
3. Масові (їх ще називають споживчими). Це послуги, що стосуються різних сторін домашнього господарства, проведення вільного часу.
4. Професійні. Це послуги консультантів, фінансистів, страхових компаній, банкірів.
5. Громадські. Це послуги, що стосуються освіти, культури, а також ЗМІ.
Крім того, існує класифікація послуг за спрямованістю дії на об`єкт і по їх відчутності. Вона є базовою для нематеріального виробництва. Отже, за цим принципом розрізняють:
1) Дії відчутні. Вони спрямовані безпосередньо на тіло людини. Це послуги пасажирського транспорту, спортивних закладів, охорони здоров`я, салонів краси, громадського харчування, перукарень і т.п.
2) Дії теж відчутні, але спрямовані на товари та різні фізичні об`єкти. Це ремонт всілякого обладнання та його обслуговування, послуги ветеринарів, охорони, вантажного транспорту і т.п.
3) Дії невловимі. Вони спрямовані на людську свідомість. Це в першу чергу ЗМІ, кіно, театри, музеї, освіта.
4) Дії невловимі і зачіпають такі ж незримі активи. До них відносяться послуги юристів, страхових компаній, консультантів, банків, а також операції, проведені з цінними паперами.
Існуюча нині міжнародна класифікація послуг заснована на тій, яка була розроблена ще в 1935 році. І лише через двадцять з гаком років вона була прийнята офіційно. Протягом кількох десятиліть двічі переглядалася й остаточно була затверджена в 1979 році. Країни, що брали участь у підписанні Ніццької угоди, взяли зобов`язання використовувати дану класифікацію, реєструючи товарні знаки, і вказувати в офіційних документах номери класів.
Для вивчення пропозиції і попиту, поліпшення і розвитку в галузі обслуговування населення був створений класифікатор послуг. Він включений в Єдину систему кодування соціальної, економічної та технічної інформації і постійно зіставляється з існуючими міжнародними стандартами і нормами.