Облік статутного капіталу

Мінімальний статутний капітал встановлюється законодавчо, а його реальна сума фіксується і затверджується в Статуті підприємства. Ніхто з засновників не зможе без зміни у відповідному документі змінити вид, вартість майна, забрати свою частку. Але вони мають можливість робити додаткові внески на розвиток підприємства.

Облік статутного капіталу підтверджує гарантію дійсного існування підприємства. Це важливо для кредиторів, що роблять фінансові вливання, і партнерів, що здійснюють спільну діяльність.

Всі підприємства, починаючи свою діяльність, ведуть облік статутного капіталу та розрахунок з засновниками.

Від його розміру та ефективного використання безпосередньо залежить собівартість виробленої продукції, рентабельність і прибуток підприємства, а головне, його фінансова стабільність.

У статутний капітал можна вносити:

• грошові кошти;
• основні засоби;
• нематеріальні активи (це можуть бути патенти, ліцензії) ;
• майнові права, що мають оцінку в грошовому еквіваленті (будівлі, земля) ;
• цінні папери.

Якщо вклад одного засновника складає більше 200 МРОТ, то проводиться незалежна експертиза переданого майна. У всіх інших випадках оцінка вкладу здійснюється за взаємною фінансової домовленості.

Облік формування статутного капіталу

Залежно від форм власності підприємства статутний капітал має особливості формування та поділяється на:

1. Статутний фонд у муніципальних організацій, які отримали від держави основні та оборотні кошти.
2. Пайовий фонд формується з внесків членів кооперативу, які ведуть спільну діяльність.
3. Складеного капіталу складається з внесків учасників товариства для ведення господарської діяльності. Крім них є ще й вкладники, які мають зобов`язання в залежності від своїх вкладів.

При формуванні статутного капіталу виділяють кілька його стадій:

- Оголошений, який зареєстрований в установчих документах.

- Передплатний, який відповідає вартості акцій, які можна гарантовано придбати за передплатою.

- Сплачений, що складається з внесених коштів і реалізованих у продажу.

- Вилучений. Утворюється за рахунок суми викуплених акцій в акціонерів самим товариством.

Для реєстрації підприємства необхідно внести 1/2 статутного капіталу, який оголошений на розрахунковий рахунок та отримати відповідну довідку. У бухгалтерії після реєстрації фірми облік статутного капіталу ведуть так:

Д 75 К 80 - статутний капітал сформований.

Д 50 К 75- гроші внесли в касу від засновника.

Д 20 До 75 - внесок послугами чи роботою.

Д 58 До 75 - внесок цінними паперами.

Д 51 До 75 - внесено гроші на рахунок.

Д 10 До 75 - внесок матеріалами.

Д 41 До 75 - внесок товаром.

Д 08 К 75 - внесок основними засобами.

Д 04 До 75 - внесок нематеріальними активами.

При зміні в установчих документах у бік збільшення облік статутного капіталу ведуть по кредиту До 80, а за дебетом Д 75.

Джерелами збільшення можуть стати:

• Засоби резервного капіталу необхідні для покриття збитків Д 82 Додатковий капітал може утворитися за при переоцінки або емісії.

Д 83

• Нерозподілений прибуток за минулі роки Д 84.
• Якщо зростає номінальна вартість акцій (при випуску нових).

Д 50

middot- Коли статутний капітал зменшується, після відповідних змін у статутних документах в бухгалтерії роблять запис по дебету Д 80, а по кредиту До 75 (81). Це може статися при виході одного з засновників з організації. Йому нараховуються належні доходи Д 84 К 75 і видаються грошові кошти Д 75 К 50 (51).

middot- Якщо зменшується номінальна вартість акцій До 50 або їх частину викупили До 81, то і статутний капітал зменшиться і відображається за дебетом.

Чисті активи за вартістю в кінці року можуть перевищувати вартість статутного капіталу, що теж веде до його зменшення (К 84).

Бухгалтер зобов`язаний знати, як ведеться формування та облік статутного капіталу, його мінімальну суму, терміни внесення, правила регулювання, встановлені законодавчими актами умови, при яких можливі його зміни в бік збільшення або зменшення.