Клірингова діяльність: основні її аспекти

Згідно з чинним законодавством, клірингова діяльність являє собою процес за визначенням зобов`язань сторін один перед одним і їх взаємозаліку. Таким чином, сплаті підлягає лише різниця між сумою заборгованості одного контрагента і величиною боргу іншого.

Здійснюватися клірингова діяльність може як спеціально організованим підрозділом на підприємстві, так і сторонньою фірмою, що займається наданням даних послуг. Якщо говорити про кліринг у сфері банківських послуг, то в даний час кредитна організація може виступати різними учасниками відносин взаємозаліку, наприклад, бути безпосереднім контрагентом, або виконувати функції сторонньої фірми.

Ключовим учасником угод, спрямованих на залік взаємних вимог, кредитна установа є при проведенні розрахунків з іншими банками. У сучасних ринкових відносинах міжбанківський кліринг придбав величезне значення, оскільки звільняє співробітників від виконання зайвих операцій, що значно економить час і звільняє його для інших більш важливих справ. При цьому документальне оформлення, терміни проведення операції та інші умови встановлюються за згодою сторін. Якщо ж клірингова діяльність здійснюється банками в якості додаткової послуги, то підставою буде вважатися відповідний договір юридичної особи з кредитною установою. А операція проводиться за рахунок вивчення та опрацювання документації, що надається клієнтом.

Компанії, які виконують відповідні послуги, повинні мати ліцензію, що дає право на здійснення тієї чи іншої діяльності. Тільки після цього вони можуть допомагати іншим юридичним особам в розрахунках з контрагентами та партнерами, контролювати рух коштів на їх рахунках і проводити залік взаємних зобов`язань. Деякі банки вважають недоцільним створювати окремий підрозділ, що спеціалізується на кліринг. У такому випадку вони можуть вдатися до послуг сторонньої організації, зокрема пропонувати їх своїм клієнтам.

Крім того клірингова діяльність дає банкам значні переваги. Справа в тому, що якщо компанії розміщують на окремому рахунку кошти, виступаючі гарантом задоволення вимог сторін, то за наявності відповідного дозволу кредитна організація має право скористатися ними в якості кредитних ресурсів. При цьому має дотримуватися одна обов`язкова умова: повернення коштів здійснюється в призначений термін і в повному обсязі. Будь-яке порушення цього правила може викликати дисбаланс в проведенні подальших операцій, що негативно позначиться на репутації банку.

Для повноцінного проведення операцій по взаємозаліку вимог сторін у банку необхідно відкрити кліринговий рахунок. Причому на ньому можна зберігати кошти як у національній, так і в іноземній валюті, залежно від умови угоди з клієнтом. Згідно з чинним законодавством, якщо державні органи визнали компанію, що здійснює кліринг, збитковою і загрузла в боргах, то під час розгляду заборонено зупиняти розрахунки за рахунками клієнтів компанії. При визнанні фірми банкрутом, всі ресурси юридичних осіб-клієнтів підлягають обов`язковому поверненню в повному обсязі.

На міжнародному рівні здійснюється валютний кліринг, то є домовленість двох і більше країн про залік взаємних зобов`язань один до одного. У даному випадку виникає проблема розрахунку та сплати кінцевого сальдо, оскільки з`являється необхідність обміну національної грошової одиниці на валюту іншої країни. Валютний кліринг вважається досить зручною і поширеною формою розрахунків між представниками різних країн. При цьому розрізняють кілька його видів: з умовною, вільною конверсією сальдо або абсолютно неконвертованих. Останнє передбачає відсутність можливості розрахунку в іноземній валюті, тому проводиться процедура зазвичай в товарній формі.