Як і ким розраховується ставка податку на майно

Майновий податок є, напевно, найбільш обговорюваним бюджетним платежем. А ставка податку на майно викликає постійні дискусії: фізичні та юридичні особи незадоволені її високими размерамі- влади, навпаки, намагаються її максимально підвищити. Що ж особливого в цьому податку і чим він відрізняється від своїх побратимів? Постараємося розібратися в цьому питанні.

У чому суть податку на майно

Ставка податку на майно повинна застосовуватися до всіх матеріальним об`єктам, які знаходяться у власності у певної особи. Якщо строго слідувати визначенням, то в це число треба включати всю нерухомість, землю і транспортні засоби. Однак для останніх двох категорій визначені власні статті Податкового кодексу. Це означає, що по них ведеться окремий облік і розрахунки. Тому майновий податок як термін став застосовуватися виключно до житлових і нежитлових будівель, а також приміщень всередині них. І не так важливо, що це буде - кімната в комунальній квартирі, частка в житловому будинку, хмарочос або промисловий комплекс - все це оподатковувані об`єкти.

Зрозуміло, що майно може мати різне призначення. Суб`єкти підприємництва використовують його для ведення бізнесу, громадяни експлуатують його як житло. Ставка податку на майно враховує цю специфіку. Саме тому до комерційної нерухомості застосовуються більш високі ставки, та й розраховуються вони зовсім по-іншому. При цьому факт експлуатації об`єкта ніякої ролі не іграет- власність автоматично передбачає нарахування податку.

Податковим кодексом визначено, що податок на майно, точніше, його розмір, повинен встановлюватися органами місцевого самоврядування. Федеральний центр задає основні напрямки розрахунків, рекомендує коефіцієнти і встановлює граничний розмір податку, вище якого не можна підніматися. Решта - вже у веденні регіональної влади.

У чому відмінність податку для організацій і для громадян

Природно, найбільше складнощів з цим платежем виникає у юридичних осіб. Ставка податку на майно організацій залежить від безлічі факторів. Серед них можна відзначити категорії платників податків, цільове призначення майна, види економічної діяльності та галузі економіки, де воно використовується, а також багато іншого. А от ні місце походження капіталу, ні форма власності на розмір ставок не впливає.

Для громадян взаємини в цій сфері будуються кілька на інших принципах. Як і в організацій, ставка податку на майно фізичних осіб повністю розраховується місцевими органами влади. Однак остаточний розмір податку обчислює податкова інспекція, звільнивши від цього тягаря громадян. Податківці отримують з адміністрації регіону розмір ставок, а з бюро технічної інвентаризації - величину нерухомого майна у квадратних метрах. Решта - справа техніки.

Примітно, що це відомство зобов`язане повідомляти населення про терміни сплати і суми податку. Останнім часом ці сповіщення надсилаються набагато раніше призначеної дати для того, щоб у разі появи будь-яких зауважень вчасно їх погодити. До сучасного повідомленню повинна бути прикріплена форма для здійснення зворотного зв`язку. Внести виправлення можна і особисто, відвідавши податкову інспекцію.

З практики відомо, що ставка податку на майно - категорія незмінна, але от супутні їй ознаки іноді доводиться перевіряти. Найчастіше помилки пов`язані з величиною часток у спільному майні, а також з розмірами пільг. Останні встановлюються не тільки федеральним центром: місцева влада теж мають право вводити для громадян свої пільги. Не передали вчасно потрібну постанову - от і виникає неузгодженість.