Банківський мультиплікатор

Банківський мультиплікатор - це механізм росту загальної грошової маси, яка знаходиться на депозитних рахунках кожного комерційного банку в результаті руху коштів з одного рахунку на інший.

Банківський мультиплікатор спрацьовує не тільки тоді, коли комерційний банк надає кредит, але також і в тому випадку, коли Центробанк купує у комерційних банків валюту, акції або інші цінні папери. У результаті відбувається зменшення ресурсів банків, вкладених в активні операції, і зростання вільних резервів, які потім використовуються для кредитування, тобто починає працювати банківський мультиплікатор. Розглянемо це поняття більш докладно.

Сутність і механізм банківського мультиплікатора найзручніше виявляти на конкретному прикладі. Припустимо, що якась корпорація, яку обслуговує банк А, продала виручку від експорту за допомогою безпосередньої участі банку на ММВБ на суму 10 000 руб., Яка згодом була переведена на коррахунок Центрального банку РФ. Банк А перевів кошти на розрахунковий рахунок корпорації (депозит до запитання). Згідно зі встановленими Центробанком нормам, частина цих грошей має бути зарахована на спеціальний рахунок у вигляді обов`язкового мінімального резерву. Припустимо, що обов`язкова норма становить 4%. Тоді сума резерву буде дорівнює 400 руб.

Таким чином, комерційний банк отримує в своє розпорядження суму в 9600 крб., Яку може використовувати для отримання прибутку. Ці кошти ще називають часом надлишковими резервами комерційного банку. Ніщо не заважає установі направити їх на надання кредиту іншій фірмі, яка користується його послугами. Отже, наш банк дає кредит іншій компанії на суму 9600 рублів. В результаті цієї операції надлишковий резерв скорочується до нульового значення разом з одночасним зарахуванням виданої суми на депозит в цьому ж банку. Далі за допомогою кредиту компанія розплатилася за сировину і перерахувала суму на рахунок постачальника в банку Б. У результаті він отримує в своє розпорядження кошти в розмірі 9600 рублів, 4% від якої (384 рубля) йде в резерв, а решта 9216 руб. банк Б теж може направити в кредит який-небудь інший фірмі. Таким чином, відбувається збільшення грошей, і до вже існуючих кредитах і депозитах додаються нові суми.

Розглянемо тепер, як можна розрахувати банківський мультиплікатор. Формула має такий вигляд:

Кб.м. = М2к.г. : (М2к.г. - М0н.г.), де

Кб.м. - Коефіцієнт банківської мультіплікаціі-

М2к.г. - Розмір грошової маси на кінець розрахункового року-

М2н.г. - Розмір грошової маси на початок розрахункового року-

М0н.г. - Вся сума готівки на початок розрахункового року.

Банківський мультиплікатор працює тільки в тому випадку, коли банківська система має два рівні. На першому розташований центральний банк країни, який контролює цей механізм. А на другому рівні знаходяться безпосередньо самі комерційні банки, які його запускають незалежно від свого бажання. При цьому ефект збільшення грошей досягається не однієї окремо взятої організацією, а всією банківською системою. Очевидно, що банківська мультиплікація безпосередньо залежить від величини обов`язкових резервів. Чим нижче норма, тим більше у комерційних банків вільних резервів, які вони пускають в хід і тим самим збільшують грошову масу.

Банківський мультиплікатор може працювати і в протилежну сторону. Якщо клієнти почнуть масово знімати гроші з депозитів, загальна сума всіх кредитів зменшиться і станеться кредитне стиснення грошової маси.

Варто відзначити, що серед усіх активних операцій в банківській сфері лише кредитні вкладення здатні створити нові депозити, таким чином виконуючи емісійну функцію національної банківської системи. Чим більше кредитів видається, тим більше об`єм емісійної діяльності.