Набуття права власності.
В об`єктивному розумінні поняття "Право власності" є багатогалузевим або комплексним інститутом, який об`єднує норми різних галузей права (кримінального, конституційного, адміністративного, цивільного). Даний інститут охоплює всю сукупність норм, що встановлюють принципи приналежності того чи майна конкретним, певним особам, які регулюють і захищають приналежність різних матеріальних благ точно певним особам. Така економічна категорія, як власність, супроводжує людству на всьому шляху його розвитку.
В даний час буквально кожна річ комусь належить, тобто має власника. І йому належать правомочності з даного володінню, а також розпорядженням та користуванню об`єктами його власності. Але для того щоб вільно здійснювати повноваження, які йому надані, власник повинен бути впевнений, що має право власності. Набуття права власності і надає таку впевненість.
Для того щоб цивільний оборот був стабільним, потрібно чітко визначати, які способи і підстави має набуття права власності. Ними є юридичні факти та перелік, їх узагальнюючий, визначений законом. Підстави на придбання права власності можна ще називати титулами власності. Титульним володінням називається таке володіння річчю, яке засноване на якому-небудь правовій підставі, а воно випливає з відповідного, конкретного титулу, тобто юридичного факту. Титули власності купуються різними способами.
Початкові способи набуття права власності ніяк не залежать від того, які були права у попереднього власника на конкретну річ. У цю групу входять і ті випадки, в яких йдеться про речі без попереднього власника. Початкові способи поділяються на: виготовлення (створення) речі, на яку раніше ніхто не встановлював права власності і не міг по определенію- переробку, збір, видобуток речей, загальнодоступних для даних цілей- самовільну споруду (За певних умов), а також можна стати власником безхазяйного майна.
Похідні способи набуття права власності - ті, за допомогою яких право власності на яку-небудь річ виникає виключно за бажанням попереднього власника. Зазвичай це відбувається за договором. До виробничих способів можна віднести: придбання права власності на підставі якої-небудь угоди або договору з відчуження речей- в порядку правонаступництва, коли реорганізовується юридична особа-в порядку спадкування у разі смерті громадянина.
Набуття права власності за двома різними способам має неоднаковий результат. Наприклад, при похідних способах всупереч волі власника ще потрібно враховувати, чи немає у інших осіб прав на конкретну річ. Ними можуть бути орендар, заставодержатель і так далі. Таким чином, майно нового власника стає обтяженим цими правами. А ось первісний покупець речі ніякими такими обмеженнями не скуті.
Можна з упевненістю говорити, що різниця похідних і первісних способів набуття права власності зводиться до наявності або відсутності правонаступництва. Багатьма способами набуття права власності за законом можуть користуватися будь-які суб`єкти, але існують і спеціальні способи, якими дозволено користуватися тільки певним суб`єктам цивільного права. Припустимо, конфіскація, націоналізація, ревізія служать підставою лише державної власності, збір мит і податків - ще і муніципальної власності.