Реформація балансу
Реформація балансу являє собою процедуру, яка проводиться щорічно, особливо у великих компаніях і корпораціях, за рішенням ради директорів. Її призначення полягає в тому, щоб встановити остаточний фінансовий результат за підсумками минулого року. Здійснюється це на основі зіставлення показників отриманої виручки і прибутку і даних щодо використання коштів.
Реформація балансу - це процес, який може проводитися тільки в разі наявності відповідного дозволу чи наказу уповноваженої особи. Як правило, рада директорів, що скликається щорічно, шляхом загального голосування стверджує представника чи інвестори вирішують питання безпосередньо на зборах.
Реформація балансу: проводки
Отже, в першу чергу слід ознайомитися з бухгалтерськими проводками, складеними фахівцем підприємства. Особливий інтерес представляє 80 рахунок під назвою «Прибутки та збитки», так як на ньому зосереджені суми, що відображають надходження коштів та їх спрямування на ті чи інші потреби. Відповідно, за кредитової боці відзначається збиток фінансових ресурсів, а за дебетовою - їх приплив у розрізі джерел. Стає зрозуміло, що становище компанії на звітну дату в чому залежить від сальдо по цьому рахунку.
Після того як було прийнято рішення про те, що реформація балансу повинна бути проведена, бухгалтер на підставі бажань і вимог керівного складу здійснює розподіл прибутку. Велика частина призначена власникам, вона поділяється на частки пропорційно сумам внесків інвесторів. Якщо за підсумками даної операції утворився надлишок, то його відносять на спеціальний 88 рахунок, якому присвоєно говорить назва «Нерозподілений прибуток минулих років». Далі цю суму частково відправляють на резервні рахунки для покриття непередбачених витрат.
В даний час не всі підприємства вважають, що реформація балансу є важливим і необхідним елементом в бухгалтерській практиці. Однак дана процедура дійсно допомагає керівному складу наочно показати інвесторам і власникам, який обсяг коштів вони отримують від функціонування компанії і куди розподіляються інші ресурси. У зв`язку з цим можна зробити висновок про те, що реформація служить досить ефективним механізмом, що не втрачає своєї актуальності в усі часи.
У даній області також є свої недоліки і труднощі. Сама процедура не являє собою надскладної схеми, що вимагає вкладення сил і часу. Найчастіше проблеми виникають внаслідок безграмотного ведення бухгалтерії. Нерідко «каменем спотикання» стають помилки, що допускаються в момент закриття рахунків і підбиття підсумків. Для того щоб уникнути таких істотних похибок, компаніям варто приділити особливу увагу аудиту фінансової документації. Якісна і своєчасна перевірка дозволить підвищити не тільки продуктивність роботи, але і ступінь довіри з боку перевіряючих служб.
Спочатку необхідно остаточно затвердити річну фінансову звітність, потім може здійснюватися реформація балансу, в процесі чого відбувається списання прибутку минулого звітного періоду і закриття інших рахунків. Нерозподілений залишок піде на рахунок покриття збитків минулих років. Економічний сенс цієї процедури полягає в невеликому удосконаленні складеного балансу. Надалі з таким документом буде легше працювати, так як всі необхідні розноски здійснені, а рахунки закриті.
Юридична особа має право самостійно вибрати конкретний спосіб проведення реформації, попередньо зазначивши метод в документах. Крім того, даний процес вимагає не меншої точності і грамотності від фахівця, так як сторонні аудиторські організації також ретельно перевіряють відформатований баланс.