Відрахування в бюджет. Податок на бездітність в СРСР

Під податком слід розуміти безоплатний обов`язковий платіж. Він стягується органами державної влади різного рівня з фізичної особи та організації. Метою даного збору є фінансове забезпечення функціонування муніципального або державного утворення. Податок може бути як прихованим, так і офіційним. Слід відрізняти дані платежі від мита. Їх стягування не безоплатно і є умовою для здійснення щодо платників ряду певних дій. Податки розділяють на непрямі і прямі. Наприклад, в число останніх входив податок на бездітність в СРСР. Що це таке? Для чого він був потрібен? Чи існує сьогодні даний вид збору? Про це далі у статті.

Платежі одиноких радянських людей

Податок на бездітність в СРСР існував ще в першій половині XX століття. Він був схвалений у листопаді 1941-го Указом Президії Верховної Ради. Втім, в липні 1944 року в указ «Про податок на холостяків, малосімейних і самотніх громадян СРСР» були внесені зміни і доповнення. У період існування Радянського Союзу сума цього збору становила 6% від заробітку чоловіків (у віці від 18 до 50 років) і жінок (від 18 до 45 років). Виключенням були лише особи, які мають заробіток менше 70 рублів (з них збір не стягувався) і громадяни із заробітком менше 91 рубля (для них була передбачена менша ставка). У даному указі було обумовлено, що від збору звільняються люди, не здатні завести дитину через проблеми зі здоров`ям. Крім того, податок на бездітність в СРСР не стягувався з батьків, чиї діти померли (або вважалися зниклими безвісти) в часи військових дій у ВВВ, з героїв Радянського Союзу, з військових і членів їх сімей, з громадян, що мають 3 нагороди ордена Слави. Студенти віком до 25 років також звільнялися від даного платежу.

1980-90-ті роки

Починаючи з кінця 80-х років молодята протягом першого року спільного життя отримували пільги з податку на бездітність. З причини цього навіть з`явився жарт про те, що народжувати слід відразу ж після весілля. Сам податок на бездітність в СРСР отримав в народі назву «збір на яйця». Зазначений вид платежу припиняв стягуватися з моменту народження або усиновлення дитини. Але в разі смерті єдиного сина громадяни повинні були знову його відраховувати. Починаючи з середини 90-х років для радянських людей, чий заробіток становив менше 150 рублів, ставка була зменшена. З 1 січня наступного року було затверджено не стягувати податок з жінок, які не мають дітей, але перебувають у шлюбі. Починаючи з 1992 року планувалося скасувати збір з чоловіків, також перебувають у шлюбі, але не мали жодної дитини. З січня 1993 передбачалося перестати стягувати податок на бездітність в СРСР і з холостяків. Тобто планувалося повністю виключити даний вид збору. Коли скасували податок на бездітність? Офіційною датою вважається січня 1992, коли відбувся розпад Радянського Союзу.

Як відбувається відрахування сьогодні?

В даний час в Росії податку на бездітність як такого не існує, але де фактом стягування цієї плати здійснюється. Як відомо, кожен працюючий в Росії людина зобов`язана відраховувати зі своєї заробітної плати певний відсоток у фонд держави. Так, згідно з указом, стягується платіж в 1400 рублів на місяць на одного або двох дітей, на третю дитину (і наступних) дана цифра становить 3000 рублів. У разі якщо в сім`ї виховується дитина-інвалід, сума в 3000 рублів є фіксованою. Ставка становить 13%. Стандартний вирахування з ПДФО сьогодні - це, певною мірою, той же податок на бездітність в СРСР. Громадянин, який має одну дитину, виплачує приблизно на 200 рублів менше, ніж людина, в сім`ї якого немає жодної дитини.

А як йдуть справи в інших країнах?

Зауважимо, що даний вид збору вводився ще в Стародавньому Римі. Також Болгарія в 1909 році ввела на своїй території вирахування з холостяків. У 2010 році до президента України звернулися депутати Тернопільської міської ради з пропозицією повернути податок на бездітність в Україні (причому тільки для чоловіків), але дана пропозиція так і не розглянули. Однак у лютому 2012 року на розгляд було винесено законопроект, в якому пропонувалося розділити ставки на доходи фізичних осіб, залежно від кількості дітей, для громадян досягли тридцятиріччя.