Як на Русі з'явився чай? Хто завіз чай в Росію?

Звичайно, чай - не споконвічно російський напій. Однак за ті століття, що його п`ють в Росії, він сильно вплинув на культуру країни, причому не тільки на кулінарію і етикет. Цей гарячий напій сприяв розвитку міжнародної торгівлі, промисловості і народних промислів. Сьогодні Росія займає одне з перших місць за його споживання на душу населення. Але незважаючи на це, мало кому відомо, як на Русі з`явився чай і хто його першим привіз на батьківщину. А адже історія більш, ніж цікава.

Тільки легенда

Звичайно, точної дати появи чаю на російській землі не існують. Проте всі історики сходяться на думці, що сталося це в 16-17-му століттях - навіть раніше, ніж в Англії та Голландії. За однією з версій вперше чай спробували ще при Івані Грозному отамани Петров і Ялишев. Згідно з відомостями відомого збирача стародавніх текстів І. Сахарова, це сталося в 1567 році. Однак пізніше історики висловлювали іншу версію про те, хто завіз чай в Росію.

Перші російські дегустатори ...

Так, в 1638 році російський посол Василь Старков був відправлений з місією до монгольського хана Алтану Кучкуну. У подарунок йому були передпосі золота начиння, дорогі соболині хутра, дикий мед і сукно. Хану так сподобалися російські дари, що він у відповідь відправив цілий караван. Серед подарунків було і чотири тюка чаю.

Однак російський цар Михайло Федорович не відразу оцінив сушену траву, вважаючи її непридатною. Тільки після докладних розпитувань Василя Старкова напій "чай" був гідно оцінений, але без регулярних поставок з Китаю швидко забутий.

Згадали про нього тільки майже 30 років потому, коли занедужав вже його син - цар Олексій Михайлович. Придворний лікар запропонував чай як цілющого напою. Довгий час чай вважався саме ліками. Все змінив подальшої похід хана на Москву. З кінця 17-го століття чаювання стає частиною російської культури.

...і перші чайні традиції

Так, доставка в Росію, аж до 19-го століття, здійснювалася сухопутними караванами, які йшли з Китаю цілих 16 місяців. Вартість чаю була високою. Такий напій був явно не по кишені звичайному російській людині. Його в основному могли собі дозволити члени царської сім`ї, бояри, дворяни і багаті купці. Саме в цей час наявність чаю в домі вважають ознакою достатку і заможності і з`являються на Русі свої чайні традиції.

Так, на відміну від Китаю, його було прийнято пити у великій компанії, подаючи до нього варення, випічку та інші солодощі. Заварювали чай у спеціальних заварювальних чайниках, потім розбавляли окропом. Так цей гарячий напій п`ють тільки в Росії - це національна традиція. Поява чаю на Русі призвело до винаходу самовара, який якнайкраще підходив до росіян чаювань.

З відкриттям ж Сибірської залізниці (наприкінці 19-го століття) і початком експорту чаю з Цейлону й Індії, вартість напою різко знизилася і його стали пити вже повсюдно. Звичайно, знати і раніше воліла елітні сорти з Північного Китаю. Селяни і міські жителі віддавали переваги більш дешевим індійським сортам або навіть сурогату. Саме чай був першим продуктом, який стали підробляти в Росії.

Вплив на промисловість і торгівлю

Історія чаю на Русі тісно пов`язана з розвитком міжнародних торговельних відносин і розвитком промисловості. Довгий час чай привозили з Північного Китаю, здійснюючи довгий перехід через Сибір, що чимало сприяло розвитку цієї частини країни як промислового і торгового центру. Той же Іркутськ, аж до початку 20-го століття, був перевалочним пунктом для всіх чайних караванів. До того ж в Китай з Росії возили натомість сукно, хутро і мед. Товарообіг до кінця 19-го століття між країнами становив 6000000 рублів - третина від усього імпорту в Російську імперію.

До того ж після того як на Русі з`явився чай, стали виникати нові фабрики і заводи. Так, Тула стала центром виробництва самоварів. Вже в середині 19-го століття на 28 різних фабриках їх робилося до 120 тисяч на рік. Донині одним із символів Росії вважається розписний тульський самовар. Також в кінці 18-го століття починається виробництво російської порцеляни, чому дуже сприяла російська імператриця Катерина II. Існувало чимало приватних мануфактур, що виготовляють його для масового ринку. Кращі товари, що стали згодом також частиною російської культури, випускали на Імператорському фарфоровому заводі (Сьогодні - Ломоносовський).

Чаювання по-російськи

Сьогодні вже важко уявити Росію без чаю. Його вплив на російську культуру складно переоцінити. Щодня кожен житель країни випиває мінімум 3-4 чашки в день. Є і свої традиції. Так, яке воно - чаювання по-російськи? І чим так відрізняється від східної церемонії, де головне - це занурення у свій внутрішній світ? І чому слідом за тим, як на Русі з`явився чай, його стали вважати символом гостинності?

Так як росіян завжди відрізняли щедрість і доброта, то зігріваючий чай швидко став сприйматися як можливість показати своє розташування дорогому гостеві. Саме тому на Русі завжди подавали до нього всілякі ласощі - калачі, бублики, домашнє варення і дикий мед. Також тільки в Росії було прийнято пити чай "вприкуску". Вважалося, що тільки так можна насолодитися його неповторним смаком. А чай з лимоном і зовсім називається у всьому світі російським. Ще одна національна традиція - пити чай зі скляних стаканів з підстаканниками.

В цілому ж можна сказати, що російське чаювання - це, насамперед, довга, некваплива бесіда. Саме на чай запрошували і запрошують друзів, родичів і колег, коли хочуть налагодити або зміцнити відносини.

Власне виробництво

Китайське і індійське походження чаю, що ввозиться до Росії, робило країну залежною від імпорту. Однак довгий час вважалося, що виростити російський чай неможливо через несприятливих природних умов. Вперше це вдалося зробити тільки в 1817 році на території Криму. Проте далі експериментальних і виставкових зразків справа так і не пішла.

Промислове виробництво було налагоджено лише в Радянському Союзі. Чимало цьому посприяла любов І. В. Сталіна до цього напою. Вже на початку 20-го століття був успішно зібраний перший урожай російського чаю на території Грузії. Потім його стали вирощувати в Азербайджані і Краснодарському краї. Пік популярності Націнального продукту припав на 70-і роки. Однак прагнення керівництва здешевити собівартість призвело до різкого зниження якості напою. Як наслідок, попит на місцевий чай у населення впав.

Вплив на культуру

Сьогодні чай - невід`ємна частина русів надбання. Його із задоволенням пили Л. Толстой, Ф. Достоєвський і О. Пушкін. З`явилося маса стійких виразів про нього. Мабуть, найвідоміше з них - "дати на чай". А картина Кустодієва "Купчиха" і зовсім стала своєрідним гімном російській чаювання. Складно переоцінити значення цього напою для Росії. І не важливо, як на Русі з`явився чай, але без нього країна була б зовсім іншою.