Що таке крилаті вирази? Латинські крилаті вирази

Що таке крилаті вирази? Це окремий вид фразеологізму. Тому спочатку визначимо друге, т. Е. Більш широке поняття. Характерно, що фразеологізм є стійким поєднанням слів, яке характерно для певної мови. Таким чином, спочатку фразеологічні конструкції існують у певній культурно-мовному середовищі. Що характерно для них? Слова, з яких вони складаються, не можна переставляти місцями, - при цьому втрачається загальний зміст. Також загальний зміст фразеологізму не можна визначити, аналізуючи зміст кожного слова окремо. Адже він набагато глибше ... В ньому відчувається подих мудрості.

Звідки беруться крилаті вирази?

Так що таке «крилаті вирази»? Яка особливість відрізняє їх, виділяє із сукупності інших фразеологізмів? Відповідь коротка: літературне джерело. Навіть якщо крилаті вирази були породжені як вислів видатних особистостей, все одно їх донесла до нас писемність.

Не секрет, що рівень культури суспільства визначається в тому числі і таким явищем, як культурна пам`ять. Саме такого роду цивілізаційної наступністю можна пояснити те, що до нас дійшли латинські крилаті вирази. Римляни були практиками, предпочитавшими прикладні науки. Їх трактати про архітектуру, про землеробство, на відміну від сучасної ділової літератури, написані понад образною мовою, що містить фразеологізми. Саме завдяки розвиненій писемності тисячолітньої цивілізації до нас дійшли сповнені мудрості вислови імператорів, філософів, полководців.

Давньоримська цивілізація, що породила актуальні фразеологізми

Періодизація розвитку літературної творчості Риму характеризується його зародженням в III столітті до н. е. і фазою його найвищого розквіту в I столітті до н. е., прикрашеної видатними іменами поетів і філософів - Овідія, Цицерона, Вергілія, Горація.

Давнім найчастіше було властиво дотепне і образне мислення. У повсякденному житті, очевидно, Плутарх і Горацій були ненудними, і більше того, досить веселими людьми. Створені ними літературні образи барвисті і оригінальні. Чого вартий тільки доклала титанічних зусиль і в результаті народила мишу гора! Крилаті вирази римлян (та ж гора і миша) згодом не одного разу з гумористичним відтінком згадувалися вітчизняними поетами і філософами (наприклад, Тредиаковским).

Чи справді мертвий латинську мову?

Після розпаду Західної Римської імперії, який припадає на VI століття н. е., латинський мова, мова міжнаціонального спілкування Стародавнього Риму, поступово стає мертвим, т. е. на ньому перестають розмовляти. Однак аж до кінця XVII століття для нової європейської цивілізації він залишається чинним письмовою мовою: він живий і актуальний для обраних освічених людей - вчених, священиків, дипломатів. Саме ці персони, не тільки знають, що таке крилаті вирази, а й вживають їх у своїх трактатах, донесли нам велич укладеної в них античної думки. Напевно, дорогі читачі, ви й самі не раз зустрічали в книгах, або в російській перекладі озвучували слова, колись сказані гордими римлянами. Нагадаємо лише деякі з них.

Латинські фразеологізми в Європі

Розвинена структура латинської мови свого часу стала основою для подальшого розвитку мов італійської, французької, португальської. Втім, його образність і фразеологичность послужили його сучасному застосуванню.

Він досі залишається офіційною мовою специфічного католицького держави Ватикан. Крім того, латинська мова була і залишається мовою європейської науки. Крилаті вирази латинською мовою створювалися і в середньовічній Європі. Фома Аквінський, Томас Мор, Франсуа Війон (список можна продовжувати далі) були продовжувачами справи створення латинських фразеологізмів.

Латинські фразеологізми знали в Росії

На цій мові науки, впроваджуючи в них римські фразеологізми, творили свої роботи російські вчені, наприклад М. В. Ломоносов, Н. І. Пирогов. Зокрема, саме Михайлу Васильовичу належить честь продовження, але вже російською мовою, традицією Вергілія, закладеної ним у вірші «Пам`ятник».

Правда, вже в XIX ст., Як писав А. С. Пушкін у романі «Євгеній Онєгін», стає «латинь не в моді». А після Жовтневої революції латинську мову, доти обов`язковий для вивчення в загальноосвітній школі (згадайте главу «Латинський іспит» з «Юності» Л. М. Толстого) був вилучений. Втім, нині - епоху масової культури - латинські крилаті вирази знову у фаворі. Їх згадують письменники, впливові особи включають їх в родові герби. Крім того, сьогодні багато освічених людей при необхідності акцентування на певної думки користуються ними в письмовій мові. Така творчість виправдано: лаконічність латинського тексту, глибина змісту і закладена в ньому антична традиція незмінно роблять його привабливим.

Про російських крилатих виразах

Згадуючи російські крилаті вирази, звернемося до їх надійному джерелу - золотий російській літературі XIX століття, збагатила світову культуру іменами Пушкіна, Лермонтова, Грибоєдова, Крилова, Бєлінського, Гоголя, Тургенєва, Толстого, Достоєвського. Творчість цих класиків служить щедрим їх джерелом. Справжні цінителі літератури напам`ять знають багато крилаті вирази, якими наповнені сатиричні романи, байки, комедії, оповідання.

Розглянемо для прикладу байку Крилова «Дзеркало і мавпа». Крилаті вирази, як ми бачимо, містяться навіть у невеликому віршованому творі, який легко може запам`ятати і дитина.

Життєвість і глибина думки автора відрізняє наведені вище рядки байки «Дзеркало і мавпа». Крилаті вирази ці, без сумніву, - цілком сучасні і сьогодні. Дійсно, перш ніж оцінювати поведінку іншої людини, слід навчитися адекватно сприймати свої слабкі і сильні сторони.

Було б несправедливим, аналізуючи творчість золотого століття літератури, не помітити, що найбільш щедрими літературними джерелами цих афористичних фраз, крім байок Крилова, є твори: Грибоєдова - «Лихо з розуму», Фонвізіна - «Недоросль», твори Козьми Пруткова.

На початку ж XX століття в створенні крилатих висловів досягли успіху В. Маяковський, автори Ільф і Петров, М. Булгаков. Уявімо кілька крилатих висловів, які прийшли до нас з російської літератури:

Характерно, що ці фрази найчастіше припадають до речі при різних типових комунікативних обставин саме тоді, коли необхідно ненав`язливо представити резюме, що відбувається. Одним словом, любителям великої російської літератури не потрібно довго пояснювати, що таке крилаті вирази.

Фразеологізми, породжені Біблією

Було б несправедливим не згадати також величезний пласт стійких фразеологічних конструкцій біблійного походження, які займають значну нішу в сучасному спілкуванні та світосприйнятті. Вони образно, метафорично сприяють становленню вищих моральних і духовних цінностей людини. Адже навіть чинне літочислення веде свій відлік «від різдва Христового».

Християнські фразеологізми є не тільки долею віруючих людей. Здавна культура православної Русі наситила ними і повсякденне життя. Цьому не завадили навіть десятиліття насадження так званого наукового атеїзму. Напевно, кожен з нас, отримуючи освіту, не один раз чули від викладачів біблійний вислів, що став крилатим: «Знати, як Отче наш» (т. Е. Твердо, напам`ять). Погодьтеся, що в буденному житті зовсім не рідкісні багато фразеологізми біблійного походження. Прикладами їх можуть бути: «заблудшая вівця», «камінь спотикання», «поцілунок Іуди».

Висновок

Історики та лінгвісти стверджують, що авторство терміна «крилатий вислів» належить древньому греку Гомеру. Воно згадувалося практично в сучасному розумінні ним ще в «Іліаді» і «Одіссеї». Однак чи означає це, що даний феномен не виник в більш ранніх цивілізаціях?

Втім, досліджуючи природу такого роду фразеологізмів, ми бачимо, що їх породжувала і породжує певна культурне середовище. Вони збагачують духовно. Людина, що вживає крилаті вирази, фактично апелює до асоціативного мислення співрозмовників, до їх культурному потенціалу.

Можливо тому, закінчуючи статтю, ми можемо зробити висновок про те, що частота вживання крилатих висловів у повсякденному спілкуванні людиною свідчить про рівень його культурного розвитку.