Образ Христа у поемі Блоку "Дванадцять": неоднозначність трактування

За більш ніж 80-річну історію роздуми над фіналом підсумкового твору Блоку у дослідників його творчості накопичилося безліч робіт по цій темі. Образ Христа у поемі Блоку "Дванадцять" трактувався по-різному. Сам автор відмовився раціонально-логічно пояснити цю поему. Саме ясне з приводу сенсу фіналу вислів Блоку - це посилання на те, що так йому "побачилось", на "самоочевидність". Він писав у щоденнику в 1918 році, 25 лютого, що лише констатував факт, оскільки, якщо вдивитися в заметіль на шляху, можна побачити "Ісуса Христа". Закавичіваніе цього імені характерно - це вказівка на його приблизність, умовність.

Неоднозначне ставлення автора до образу

Не дивно в цьому зв`язку те, що суб`єктивно автор був дуже незадоволений отриманим чином, говорив, що іноді сам "глибоко ненавидить його". Блок називав Христа "жіночним примарою". Однак у коментарях цього автора є дуже загадкові фрази. Наприклад, побажання Ю. Анненкова, ілюстратору поеми, щодо обкладинки. Він вказував на те, що в лівому верхньому кутку стоїть "дихнути густим снігом", через який видно був би Христос.

Неоднозначність, невмотивованість

У поемі багато "ненавмисно", несподівано. Так, найбільш традиційний образ в християнській культурі поданий дуже нетрадиційно. Він не мотивований сюжетно, крім того, даний у прямому протиріччі з логікою і традицією. Христос показаний ледь не як ватажок гвалтівників і вбивць, які відкидають мораль "іконостасу" (підтверджує це рядок "на спину б треба бубновий туз"). Позбавляються однозначності також образи інших героїв і самого простору твору.

Алогічність Христа

"Свята злість", яка рухає збройної черню, виявляється пов`язаної нероздільно зі злістю "чорної", що тягне невідворотно до "смертної нудьзі" (Цей мотив у творчості Блоку характеризує втрату ідеалу, духовну деградацію, пов`язаний також з образами "страшного світу"). Поява у фіналі "невидимого" Ісуса не тільки багатозначно. Образ Христа у поемі Блоку "Дванадцять" алогічний навмисно, створений шляхом з`єднання характеристик, що суперечать один одному. Тому розумової розшифровці він не піддається. Христос цей аж ніяк не канонічний. Постать його прозора, на тлі "розсипів" снігу ледь помітна.

"Жіночний привид"

Фемінізованих образ Христа в поемі Блоку "Дванадцять": "білий віночок з троянд", "ніжна хода". Все це знаки того, що сам автор називав проявами художницької натури, артистизму, "жіночною сприйнятливості". Є в записі Блоку, що відноситься до 1918 році, і пряме уподібнення Ісуса художнику. Семантика різних колірних деталей в образі його є також неоднозначною. "Кривавий прапор" асоціюється не стільки з революційними прапорами, їх кольором, скільки з кров`ю, пролитою у поемі в центральному її епізоді. "Білий віночок з троянд" розумітися може як деталь образу Мадонни (алегоричного), згідно художньої середньовічної традиції. Проте одночасно допускається і інше прочитання: як символ догляду, забуття і як кінцевого підсумку їх - смерті, або ж як приналежність похорону.

Знак присутності автора, його оцінки того, що відбувається

Поява Христа у фіналі в будь-якому випадку внутрішньої структурою тексту ніяк не мотивоване, не пов`язане воно також з образами героїв поеми. Це знак присутності в творі автора, єдиний, але вирішальний. Це лірично-суб`єктивна оцінка Блоком всього, що відбувається.

Автором подається революційна стихія у висвітленні двох правд, між собою не поєднуються. З одного боку, це зовнішнє розкріпачення низів суспільства. Вона полягає в неминучості відплати ними за колишню несвободу. Однак, з іншого боку, правда ця полягає в духовному звільненні (а значить, пов`язаному з індивідуальним, особистісним началом) від влади в людині, що принижує його, все, що в ньому є низменно-телесного- від бійцівських рефлексів, біологічних інстинктів.

Смисловий підсумок поеми

Відсутній на сцені носій цієї правди аж до самого останнього явища. І тільки воно ретроспективним світлом несподівано осяває заново плакатні, вульгарні фігурки героїв, створює смислове багатошарову перспективу. Зникають умовні, "потішні" декорації, залишається тільки образ-символ, смислова "воронка", яка втягує в себе різні смисли інших образних знаків ідеалу, використаних Блоком, - Незнайомки, Прекрасної дами і, що найважливіше, самого ліричного героя твору. Такий фінал ліричної творчості Блоку. Смисловий підсумок даної поеми - це відсутність фіксованого підсумку, трагічно осмислюється.

Ідейний стрижень твору

Христос рухається попереду "апостолів", а за ним слідує "голодний пес" (у поемі це символ старого світу). Не випадково таке розташування героїв. Цим Блок підкреслює, що завжди ідеал буде йти попереду, незалежно від потреби в ньому.

Такий образ Христа в поемі Блоку "Дванадцять", що становить ідейний стрижень твору. Це символ, не просто закруглені, увінчав поему, але який додав нове освячення її складовою. Образ Христа у поемі Блоку "Дванадцять" невичерпний і багатозначний. Нам можна лише спробувати наблизитися до справжнього глузду, навіть самим автором твору не пояснення. Для цього і пишуть в школі роботу на тему «Образ Христа в поемі Блоку" Дванадцять "». Твір зазвичай викликає труднощі, і це зрозуміло, адже у творі немає однозначних оцінок. Тому це підсумкове творіння Блоку вважається в шкільній програмі одним з найскладніших творів.

Якщо потрібно написати твір на тему «Образ Христа в поемі Блоку" Дванадцять "», короткий зміст навряд чи допоможе. Потрібно вдумливе прочитання, аналіз тексту, а також самостійність мислення. Лише тоді можна розкрити у творі «Образ Христа в поемі Блоку" Дванадцять "» символ. Яка ідея поета? Що він хотів сказати? На ці питання можна відповісти, лише знаючи лірику поета, розуміючи символістську природу його твори.