Свідомість і мова в сучасній філософії

З самого початку зародження філософії вчених цікавила здатність людини мислити і аналізувати. У різні часи представники різних шкіл висували свої теорії щодо цього процесу, причому кожна з них брала за основу якийсь один аспект філософського знання. Одним з найбільш значущих напрямів у цій науці стала школа філософів-ідеалістів, які вважали, що ідея є первинною по відношенню до всього іншого. Вони погоджувалися з тим, що свідомість і мова тісно пов`язані між собою, проте були впевнені в тому, що ні одну думку в чистому вигляді не можна висловити словами. Між іншим, сучасні вчені також приходять до таких висновків. Останні медичні дослідження в цьому питанні показали, що людина мислить образами, тобто об`ємними візуальними зображеннями, які формуються в його свідомості протягом всього процесу обмірковування якої-небудь проблеми. Свідомість тісно пов`язане з мисленням, оскільки дозволяє людині направляти весь цей процес в певне русло.

Свідомість і мова взаємодіють між собою через складний комплекс психофізичних елементів усередині самої людини, проте далеко не завжди певну думку людина має можливість донести до оточуючих. Такі відомі філософи давнини, як Парменід, Аристотель, Геракліт і Платон досліджували це питання дуже глибоко. Сама думка в Стародавній Греції сприймалася невіддільною від свідомості людини та мови, що знайшло відображення в понятті логос (єдність слова і думки).

Сучасна філософська думка займається докладним вивченням проблем, пов`язаних з аналізом мови, а також його зв`язком з пізнанням навколишньої дійсності. Свідомість і мова настільки тісно взаємопов`язані між собою, що вивчати ці філософські категорії окремо просто не представляється можливим.

В кінці 19 - початку 20 століття серед мислителів виникло новіше протягом під назвою «філософія мови», яке внесло значний внесок у розвиток філософської думки. Початок цього напрямку поклав знаменитий філософ і мовознавець Вільгельм фон Гумбольдт, який приділив велику увагу питанням взаємодії мови, свідомості і підсвідомості. Деякі мислителі намагалися повністю прив`язати свідомість і мову один до одного, вважаючи, що, роблячи вплив на мову, ми змінюємо свою свідомість і сприйняття світу.

Якщо брати загальні критерії оцінювання мови, то найчастіше він визначається як система знаків, яка служить засобом людського мислення, спілкування і самовираження. Завдяки цій системі здійснюється пізнання навколишнього світу, а також відбувається становлення і формування цілісної особистості. Свідомість і мова у філософії настільки переплетені один з одним, що відокремити їх просто неможливо. Більш того, багато медичні дослідження показали, що грамотна і зв`язкова мова, яка укладається в рамки логіки і правильного словотворення, є невід`ємною частиною свідомості здорової людини. Мова є не тільки специфічним засобом збереження і передачі інформації, а й засобом управління людською поведінкою, оскільки він також невіддільний від жестів і міміки людини.

На закінчення нашої статті слід підкреслити, що мова і свідомість роблять взаємний вплив один на одного, завдяки чому можна навчитися ними керувати. При планомірному розвитку мови можна виявити і позитивні зміни в свідомості людини, тобто його здатності об`єктивно аналізувати все, що відбувається і правильно приймати рішення. В даний час багато вчених проводять великі дослідження в цій сфері, виявляючи все нові взаємозв`язки між даними поняттями. Хочеться вірити, що незабаром вчені і філософи сучасності порадують нас новими відкриттями в цій області людської психіки, завдяки чому людство і далі буде проводити нові дослідження на цю тему.