Основні функції свідомості і його структура

Часто на побутовому рівні плутають поняття «свідомість» і «психіка». Проте перший термін за своїм значенням вже другого. Психіка складається з таких духовних компонентів, як свідоме і несвідоме, які є багатовимірними і знаходяться в постійній взаємодії. Функції свідомості, насамперед, пізнавальні. З цієї причини багато сучасних дослідників демонструють значну роль і складну зв`язок когнітивної, емоційної і вольової (мотиваційної) форм діяльності свідомості. Однак у внутрішньому світі людини існує ще й рівень несвідомого чи підсвідомого, що впливає на пізнавальну роботу мислення.

Логічна структура і функції свідомості і його когнітивної діяльності складаються з таких рівнів: сенситивного (чуттєвого), абстрактного (розумового) та інтуїтивного. На них виникають образи, висловлені в почуттях і поняттях. Вони складають предметну і смислову основу мислення. Разом з такими пізнавальними здібностями людини, як пам`ять і увагу, понятійне мислення, якому належить провідна роль, людському пізнанню забезпечується осмислений і усвідомлений характер.



Складними і досить малодослідженими є такі функції свідомості, як чуттєва і емоційна. У філософії було безліч спроб класифікувати, типологізувати емоції і виділити їх структури, але жодну з них не можна вважати успішною. Коли об`єкт, відбиваючись у людському сприйнятті, набуває форму психологічного переживання, хвилювання, ми говоримо про емоції. До емоційній сфері свідомості примикає також і чуттєва (горе і радість, ненависть і любов) і афективна (гнів, страх, відчай).

Функції свідомості в мотиваційної та вольової сфері мають справу з різноманітними мотивами, інтересами, потребами і устремліннями суб`єкта, і пов`язані зі здібностями і можливостями останнього досягати поставлених цілей. Але одним з головних властивостей діяльності людського розуму є контроль над цією сферою мислення. Тому найважливішою складовою частиною свідомості є самосвідомість. Воно орієнтоване на аналіз, усвідомлення та оцінку людьми власних інтересів, знань, ідеалів, думок і цінностей. За допомогою самосвідомості реалізується ставлення людини до того, що він собою являє.



Самосвідомість тісно пов`язаний з рефлексією, тобто з принципом мислення, за допомогою якого людина аналізує і усвідомлює власні форми діяльності. Рефлексія виконує роль такої функції свідомості, яка немов направляє цю частину психіки на саму себе, щоб роздумувати над розумовим, емоційним і іншим внутрішнім станом. У цьому випадку суб`єкт робить себе самого як мисляче і чутлива істота, об`єктом пізнавальної діяльності. Цей характерний для людини спосіб життя дозволяє йому знайти своє місце у світі.

Функції свідомості у філософії останнім часом є невід`ємними від проблеми несвідомого. Рівень існування останнього на сьогоднішній день визнає всі вчене співтовариство. Це сукупність таких психічних явищ і станів, які лежать за межами розумного. Складність аналізу цього феномена полягає в тому, що деякі явища подібного роду зароджуються на рівні несвідомого, а потім переходять на рівень свідомого, впливаючи на нього, а деякі - навпаки.

Плоди цього впливу різні. З одного боку, існування несвідомого знижує навантаження на осмислений аспект психіки, а з іншого - виводить деякі стану з-під контролю розуму. Вчені-філософи та психологи так і не прийшли до єдиної думки про те, яке співвідношення свідомого і несвідомого в психіці людини, і наскільки самостійними відносно один одного вони є.




» » Основні функції свідомості і його структура