Колективне несвідоме

Колективне несвідоме - термін, який ввів в психологію учень і послідовник, а пізніше опонент З. Фрейда Карл Густав Юнг на початку ХХ століття. На думку психолога, свідомість людини, що є неодмінною умовою його повноцінного, діяльнісного існування, це тільки невеликий верхній шар. Під ним розташовується інший, більш великий, який містить в собі забуті або пригнічені особисті спогади, почуття і моделі поведінки, позначені Юнгом як приватне чи індивідуальне несвідоме. Під цим другим шаром розташовується безмежний і безмірний більш давньої пласт, що складається з моделей поведінки і образів, які формувалися і багаторазово повторювалися в процесі культурно-історичного розвитку всього людства. Цей пласт Юнг позначив як прояв об`єктивної та колективної душі і пізніше назвав «колективне несвідоме», тому що складається воно з поведінкових форм і образів, доступних всім мешканцям землі, але не придбаних людиною протягом життя, і його неможливо охопити свідомістю.

Приводом для подібної гіпотези послужило спостереження над однією пацієнткою психіатричної клініки. Досліджуючи її хворобливі фантазії і образи сновидінь, Юнг виявив безліч паралелей між ними та міфами різних культур і народів, які пацієнтка ніколи не читала і не знала. Це можна було пояснити тільки існуванням колективної підоснови душі, що живить міфологічними образами фантазії і сновидіння людини.

Несвідоме в психіці людини вивчався ще в античні часи. На початку ХХ століття психоаналітики З.Фрейд, а потім і К.-Г. Юнг цією проблемою зайнялися більш глибоко. Вони показали, що проблема несвідомого дуже значима, що усвідомлювана людиною інформація - це тільки невелика частина обширнейшего цілого.

Несвідоме в психіці людини - це сукупність психічних явищ, моделей поведінки, станів, що не піддаються осмисленню і контролю. Це можуть бути установки, інстинкти, неусвідомлені потяги, інтуїтивне мислення, творче прозріння, гіпнотичні стани або сновидіння і т.д.

Теорії Фрейда і Юнга, сформовані ними при дослідженні несвідомого і його ролі в поведінці людини, досі залишаються відправними точками у вивченні цього складного психічного феномена.

З. Фрейд виділяв три головних джерела прояви несвідомого - сновидіння, неврози і помилкові дії, для дослідження яких він застосовував метод вільних асоціацій і аналіз, які дозволяли виявити приховані в підсвідомості переживання. Що мав на увазі Фрейд під кожною з виділених їм форм?

Він вважав, що під час сну контроль свідомості людини знижується і зі сфери несвідомого прориваються образи, блокуються в стані неспання. Неврози - це результат деструктивного впливу сконцентрувати в підсвідомості вогнищ, витіснених свідомістю травмуючих ситуацій, які руйнують психіку людини. До настільки ж руйнівних наслідків призводять витісняються свідомістю неприємні ситуації, які супроводжують повсякденне життя людини і проявляються в помилкових діях - описках, застереженнях, забуванні подій та імен і т.д.

Як вже зазначалося К.-Г. Юнг виділив три рівні психіки людини: свідомість, особисте і колективне несвідоме. Останнє, на його думку, утворене з колективної пам`яті всіх минулих поколінь людей. У психіці окремої особистості колективне несвідоме проявляється у формі архетипів - загальних для всіх образів і уявлень, емоційно пережитих кожним окремо.

Незважаючи на численні дослідження природи несвідомого, цілісної, що об`єднує теорії про його механізми та структурі досі немає, що, безперечно, пов`язано зі складністю вивчення цього психологічного та психічного феномена.