Психіка. Визначення. Функції психіки

Психікою називають функцію мозку, яка полягає у вираженні допомогою певних образів об`єктивної дійсності. На основі цих образів здійснюється регулювання життєдіяльності організму. Психологія, в свою чергу, займається дослідженням того властивості мозку, що укладена в психічному відображенні дійсності, результатом якого є формування образів. Вони необхідні для регуляції взаємодії організму і середовища, його навколишньої.

Форми психічного відображення у вигляді образів складають зміст психіки. Образи формуються у різних людей по-різному. Багато в чому те чи інше їх прояв залежить від знань, досвіду, інтересів, потреб та іншого. Простіше кажучи, психіка являє собою суб`єктивне відображення існуючого об`єктивного світу. При цьому суб`єктивний характер вираження є неправильним. Об`єктивне відображення дійсності забезпечується за допомогою перевірки особистої та суспільно-історичної практики.

Психіка є і у тварини, і у людини. В останнього, однак, вона позначається і поняттям «свідомість». При цьому саме по собі поняття «психіка» ширше, ніж «свідомість», оскільки включає в себе і сферу надсвідомості і підсвідомості. У зв`язку з цим структура суб`єктивного вираження включає в себе декілька компонентів. Так, в якості складових виділяють процеси, якості, стану і властивості психіки.

До останніх відносять стійкі прояви, що мають генетичну природу. Вони передаються у спадок і протягом життя майже не змінюються. До властивостей психіки відносять і характеістікі нервової системи: силу, стійкість клітин до тривалого порушення або подразнення, швидкість переходу від одного стану до іншого (від гальмування до порушення, наприклад), врівноваженість. До цієї ж категорії слід відносити і рухливість тих чи інших нервових процесів, відносну ступінь збалансованості явищ гальмування збудження, лабільність (гнучкість змін під впливом різних подразників), резистентність (ступінь опірності до впливу подразників несприятливого характеру).

До психічним процесам відносять відносно стійкі формування, які виникають і розвиваються під впливом зовнішніх факторів. У цю категорію входять такі процеси, як сприйняття, відчуття, мислення, уявлення, уява, воля, емоції, увага.

До психічних якостей відносять освіти, що відрізняються відносною стійкістю і виникають під впливом навчально-виховних заходів і життєдіяльності. Найбільш явно ці якості представлені в людському характері.

Крім усього іншого, існують також і функції психіки. Фахівці виділяють три основні завдання.

1. Усвідомлення людиною власного становища в навколишньому світі.
2. Відображення впливу навколишніх умов.
3. Регуляція діяльності та поведінки.

Слід зазначити, що для другої функції психіки характерно постійна зміна. Іншими словами, вираз ставлення людини до дійсності є досить складним процесом, а не односпрямованим і несуперечливим. Крім того, для цієї функції психіки властиво деякий переломлення в процесі вираження індивідом свого ставлення до дійсності. Як правило, людина пропускає інформацію через свідомість, при цьому задіяні сформовані раніше стану й особливості. У зв`язку з цим, одне і те ж зовнішній вплив, завдяки даній функції психіки, може виражатися по-різному різними людьми, а в деяких випадках по-різному і однією людиною, залежно від умов, в яких він перебуває в той чи інший момент .