Теоретичне і емпіричне пізнання: єдність і взаємозв'язок

Під науковим пізнанням розуміють процес виявлення об`єктивних закономірностей навколишньої дійсності за допомогою наукових методів. Прийнято розрізняти емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

Емпіричне пізнанняЕмпіричне пізнання - безпосереднє, «живе» дослідження дійсності за допомогою спостереження, порівняння, експерименту і вимірювання предметів і явищ навколишнього світу.



Існує думка, що класифікація фактів - це емпіричне пізнання, але робота з матеріалами, здобутими емпіричним шляхом, належить до сфери теоретичного пізнання. Цей рівень пізнання є опосередкованим, відрізняється методологією і використовуваним термінологічним апаратом. Тут використовуються абстрактні категорії і логічні конструкції.

Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнанняЕмпіричний і теоретичний рівні пізнання нероздільні. Наукове пізнання не може бути тільки теоретичним або тільки емпіричним так само, як неможливо покотити колесо, використовуючи тільки одну його півсферу.



Так, емпірично можна вивчити фізичні і хімічні властивості конкретних предметів, які існують в реальному світі: наприклад, кілька уламків гірської породи. У ході порівняння, спостереження, експериментів і в процесі застосування інших методів емпіричного пізнання може з`ясуватися, що властивості цих уламків ідентичні. У такому випадку, на теоретичному рівні можна висунути гіпотезу, згідно з якою, будь-яка гірська порода, що володіє всім комплексом заданих ознак, матиме аналогічні фізичні та хімічні властивості. Для підтвердження цієї гіпотези необхідно знову звернутися до емпіричних методів і вибрати для експерименту інші уламки гірських порід, що володіють заданими ознаками. У разі виявлення у них тих же властивостей, гіпотеза вважається підтвердженою і отримує право називатися законом, який буде сформульовано теоретично.

Емпіричний і теоретичний рівні пізнанняОсобливу специфіку має теоретичне і емпіричне пізнання соціальних явищ. Складність полягає у виявленні ознак і властивостей досліджуваного об`єкта, адже громадські феномени мають природу, яка кардинально відрізняється від природи об`єктів точних наук. Для виявлення закономірностей соціальних явищ необхідно вивчити історію значущих для досліджуваного феномена подій і реакції досліджуваної групи. Наприклад, незадоволені діяльністю влади члени суспільства, в якому відсутня приватна власність, можуть почати революційний рух. Здавалося б, насильницький метод зміни влади - природна реакція на державний свавілля, але, маючи у власності навіть мінімум необхідних для виживання благ, ті ж громадяни будуть побоюватися втратити їх під час перевороту, значить, вони будуть схильні до революції в набагато меншому ступені. Таким чином, теоретичне і емпіричне пізнання соціальних феноменів, найчастіше, набагато складніше дослідження явищ, що відносяться до точних наук.

Наукове пізнання необхідно для дослідження навколишнього світу. Використання методології, складовою ці рівні, дозволяє виводити закономірності і прогнозувати події, і робить життя людини більш безпечною і щасливою.




» » Теоретичне і емпіричне пізнання: єдність і взаємозв'язок