Раннє Відродження в історії Європи

Відродження - це епоха в історії Європи, яка прийшла на зміну Середнім століттям і передувала новому часу. Історики визначають різні рамки для цього періоду. Найчастіше це початок XIV - перша чверть XVI століть, в Англії та Іспанії - це перші десятиліття XVII століття. Її відмінними рисами були світський характер культури і антропоцентризм.

Кожен період епохи Відродження приносить щось своє. Так, Проторенессанс є підготовкою до змін, ще сильні романські та готичні традиції. Саме в цей період був здійснений перехід до реалістичності і об`ємним зображенням. Раннє Відродження ознаменувалася спробами придумати щось нове. Поступово художники йдуть від середньовічних норм і повністю ґрунтуються на античності. Далі було Високе Відродження, відмінною рисою якого була поява нових монументальних будівель, фресок і скульптур. Завершує все пізніше Відродження.

Раннє Відродження відноситься до Італії в періоді з 1420 по 1500 роки. Саме в цей час країна зіграла головну роль у мистецькому житті Європи. Тут з`являється напрям гуманізм. Його відмінність була в тому, що воно присвячувалося людини і його проблем. Раніше твори майстрів стосувалися тільки церковних історій.

Вважається, що основи гуманізму були закладені у Флоренції. Згідно історикам, вплив на місто надавали кілька найбагатших сімей. Протягом довгих років вони тільки й робили, що змагалися один з одним. У підсумку перемогла сім`я Медічі. Її голова, Козімо Медічі, став неофіційним правителем Флоренції. Надалі саме до нього стікалися різні творці: художники, письменники, скульптори, співаки, музиканти і так далі.

З настанням до влади Козімо Медічі почала кардинально змінюватися архітектура міста. Багато прийомів були перейняті з середніх століть. Майстри ретельно вивчали античні будівлі, приділяючи увагу їх прикрасам. У цей період були сформовані і правила класичного орнаменту та архітектури. Для середньовічних будівель відмінною рисою було підпорядкування частин будови інтуїції майстра. Раннє Відродження ознаменувалося приходом до чітких геометричних форм, стало важливим в пропорціях бачити логіку і послідовність.

Тому архітектура раннього Відродження прагнула до поєднання класичних елементів із середньовічними традиціями. Перед майстрами стояло завдання органічно їх поєднати. Вони орієнтуються на греко-римські пам`ятники, прагнучи створити точно таке ж вільне і обширний простір усередині будівель.

Мистецтво раннього Відродження теж має ряд особливостей. В першу чергу художники остаточно відходять від готики. У своїх творіннях вони підносять людину над буденним життям. Раннє Відродження ознаменувався важливою подією - поверненням до античних витоків. Художники, поети, скульптори у пошуках ідеї для своїх творінь звертаються до грецької міфології та історії. У подальшому розвитку епохи в образотворчому мистецтві з`являються два нових жанру: пейзаж - запечатление природи, і портрет - запечатление людини або групи людей.