Відлига Хрущова: переломна епоха радянської історії

Відлига Хрущова пов`язана насамперед із XX з`їздом ЦК КПРС, де було покладено початок новому етапу в житті Радянської держави. Саме на цьому з`їзді в лютому 1954 був прочитаний доповідь нового глави держави, основними тезами якого були розвінчання культу особи Сталіна, а також різноманіття шляхів досягнення соціалізму.

Відлига Хрущова: стисло

Жорсткі заходи часів воєнного комунізму, пізніше колективізації, індустріалізації, масових репресій, показових процесів (на кшталт гонінь на лікарів) були засуджені. Альтернативно було запропоновано мирне співіснування країн з різним соціальним устроєм і неприйняття репресивних заходів у побудові соціалізму. Крім того, було взято курс на ослаблення контролю держави над ідеологічною життям суспільства. Однією з головних характеристик тоталітарної держави є якраз жорстке і повсюдне участь у всіх сферах суспільного життя - культурної, соціальної, політичної та економічної. Така система спочатку виховує у власних громадянах потрібні їй цінності та світогляд. У цьому відношенні, на думку ряду дослідників, відлига Хрущова поклала кінець тоталітаризму в Радянському Союзі, змінивши систему відносин між владою і суспільством на авторитарну. З середини 50-х років починається масова реабілітація засуджених в процесах сталінської епохи, багато політв`язні, які дожили до цього часу, були випущені на свободу. Створювалися спеціальні комісії з розгляду справ невинно засуджених. Більше того, були реабілітовані цілі народи. Так відлига Хрущова дозволила повернутися на батьківщину кримським татарам і кавказьким етносам, депортованим за часів Другої світової війни сталінськими вольовими рішеннями. Відпущені на батьківщину були багато японських і німецькі військовополонені, які опинилися після в радянському полоні. Їх кількість обчислювалася десятками тисяч. Хрущовська відлига спровокувала масштабні суспільні процеси. Прямим наслідком ослаблення цензури стало звільнення культурної сфери від оков і необхідності співати дифірамби чинному режиму. На 50-60-ті роки припадає підйом радянської літератури та кінематографу. Разом з тим, ці процеси спровокували і першу помітну опозицію радянському уряду. Критика, яка почалася в м`якій формі в літературній творчості письменників і поетів, стала предметом громадського обговорення вже в 60-і роки, породивши цілий пласт опозиційно налаштованих «шістдесятників».

Міжнародна розрядка

У цей період відбувається і пом`якшення у зовнішньополітичному курсі СРСР, одним з головних ініціаторів якого також був Н. С. Хрущов. Відлига помирила радянське керівництво з Югославією Тіто. Останній довгий час представлявся в Союзі часів Сталіна, як відступник, чи не фашистський поплічник лише за те, що самостійно, без вказівок з Москви, керував своєю державою і йшов власним шляхом до соціалізму. У цей же період відбувається зустріч Хрущова з деякими західними лідерами.

Темна сторона відлиги

А ось відносини з Китаєм починають псуватися. Місцевий уряд Мао Цзедуна не сприйняв критику сталінського режиму і порахувало хрущовське пом`якшення відступництвом і слабкістю перед Заходом. Та й потепління радянського зовнішньополітичного курсу в західному напрямку не тривало довго. У 1956 році під час «угорської весни» ЦК КПРС демонструє, що зовсім не має наміру випускати Східну Європу з орбіти свого впливу, втопивши в крові місцеве повстання. Пригнічені подібні виступи в Польщі та НДР. На початку 60-х загострення відносин з США буквально ставить світ на поріг третьої світової війни. Та й у внутрішній політиці досить швидко позначилися межі відлиги. Жорсткість сталінської епохи вже ніколи не повернеться, однак арешти за критику режиму, виключення, пониження в посаді та інші подібні заходи цілком практикувалися.