Правління Брежнєва - застій або золота епоха?

Правління Брежнєва в радянській історії не викликає таких палких суперечок і діаметрально протилежних оцінок, як сталінська епоха або горбачовська перебудова, однак цей період також мав свої позитивні і негативні моменти.

Кінець тоталітаризму

Правління Брежнєва навіть почалося незвично для Радянської держави тієї епохи. Харизма і беззаперечне лідерство в партії Леніна, а пізніше тоталітарна система Сталіна визначили те, що ці лідери залишалися біля керма держави аж до самої смерті. Більше того, не було і не могло бути ніяких істотних побоювань зміни влади (за винятком хіба що самих перших місяців після смерті Леніна, коли реальними спадкоємцями розглядалися Троцький і Зінов`єв). Виникла боротьба і в 1953 році, коли помер Йосип Джугашвілі. Однак прийшов до влади Микита Хрущов круто змінив курс внутрішньої політики партії. XX з`їзд КПРС поклав край тоталітарному способом управління: атмосфері страху, доносів, постійного очікування контрреволюції і так далі. Багато в чому саме через цього кроку він і став першим правителем, звільненим безкровно і не в результаті смерті. Правління Брежнєва почалося в 1964 році з рішення пленуму ЦК КПРС звільнити Хрущова з посади генерального секретаря.

Застій або золотий час?

Нова епоха, названа пізніше часом застою, почалася з активних економічних реформ, покликаних пожвавити економіку. Реформи Олексія Косигіна, розпочаті в 1965 році, були в деякій мірі спрямовані на переведення економіки на ринкову колію. Так була істотно розширена господарська самостійність великих державних підприємств, введені інструменти матеріального стимулювання задіяних працівників. І реформа дійсно стала виправдовувати надії. Уже перший період правління Брежнєва був відзначений найуспішнішою п`ятирічкою в історії країни.

Однак реформатори так і не пішли до кінця. Позитивні зрушення, викликані ослабленням державного контролю, були доповнені необхідної свободою в інших областях економічного життя. Реформа стала оголювати і негативні свої результати, начебто тенденції до підвищення цін на товари. Крім того, на початку 70-х років в Сибіру були виявлені родовища нафти, що призвело до остаточної втрати інтересу радянського керівництва до реформаторської діяльності. Приблизно з 70-х років починає виявлятися деяке уповільнення розвитку вітчизняної економіки. Виробництво стає менш рентабельним. Озброєння і космічна програма все більш відстають від головного конкурента - США (останнім гучним успіхом радянської космічної програми став апарат «Марс-2», першим благополучно дістався до червоної планети). Крім того, виявляється відставання в наукоємних галузях.

Ці негативні тенденції в чималому ступені стали причинами подальшої розбудови і того, чим все закінчилося - краху Радянського держави. Вимагає все більших ресурсів машинобудування та інші стратегічно важливі галузі не могли не позначитися на уповільненні розвитку легкої промисловості, що досить болісно позначилося на населенні країни. Дефіцит продовольства і товарів першої необхідності - перша, мабуть, що взагалі асоціюється у широких мас з цією епохою. Разом з тим, час правління Брежнєва, так званий застій, був таким лише у порівнянні з попередніми, неймовірно високими темпами розвитку важкої і легкої промисловості в країні. Одночасно для мільйонів наших співвітчизників він згадується як золота епоха. Насамперед для тих, хто сповна відчув на собі падіння економічних показників і рівня життя в 1990-х. Разом з тим, правління Брежнєва ознаменувалося та іншими значними моментами: це і війна в Афганістані, і новий виток холодної війни, і ускладнення відносин з Китаєм в результаті конфліктів на острові Даманський.