Російське освіту по-європейськи. Успіх чи гонка за статусом?

У вересні 2003 року Росія приєдналася до Болонського процесу на зустрічі міністрів освіти європейських країн в Берліні. З тих самих пір наша держава стала співучасником європейської вищої школи, основною метою якої є забезпечення високої конкурентоспроможної освіти, відповідного сучасним потребам суспільства та економічного розвитку. Для Росії даний крок ознаменований додатковими можливостями для участі вітчизняних вишів в проектах, що фінансуються Європейським співтовариством, студенти ж і викладачі вищих навчальних закладів мають шанс приєднатися до програми академічного обміну з провідними університетами Європи. Основні аспекти впливу міжнародного комюніке на освітні методики нашої країни освітила Олена Ігорівна Пудалова, представник «Об`єднаної будівельної корпорації», що займає посаду керівника напряму по взаємодії з навчальними закладами.

Болонський процес дав розвитку системи російської освіти дуже багато чого, зокрема, він змусив вельми осмислено і критично поставитися до того становища, в якому знаходиться державна освітня система і сприяв імпульсу для конкретних дій відносно її зміни.

Активна робота з питань інтеграції ідей берлінського угод у російські реалії велася протягом багатьох років, і ось не так давно була сформована Концепція Федеральної цільової програми розвитку на 2011-2015 роки. Однією з найважливіших завдань російської освітньої політики є формування системи оцінки якості професійного освіти за участю роботодавців.

З метою інформування громадськості про особливості проекту Федеральна служба з нагляду у сфері освіти і науки організувала серію заходів, присвячених створенню та розвитку незалежної системи оцінки кваліфікацій. Експертами на конференціях виступили представники Рособрнадзора та професійної спільноти, які знаходяться в тісній співпраці у справі щодо розроблення та затвердження моделей нової системи.

В рамках даної ідеї 1 листопада 2011 відбувся вебінар Пудаловой Олени Ігорівни, керівника напряму по взаємодії з навчальними закладами «Об`єднаної будівельної корпорації». Олена Ігорівна, як представник споживчого сегмента, поділилася особливостями спільної роботи з Міністерством освіти з розробки професійних стандартів у галузі авіабудування.

Бізнес співтовариство сформувало компетентнісного модель фахівця, якій має відповідати випускник вищого навчального закладу, щоб він зміг негайно приступити до своїх обов`язків відразу після вступу на посаду. Дана модель включає в себе ряд необхідних компетенцій, функцій і навичок, необхідних кожному фахівцю «на виході».

В умовах нашої дійсності далеко не всі компанії готові приступити до формування професійних стандартів, хай би це і стало вирішенням багатьох проблем, пов`язаних з прийомом на роботу не завжди грамотних у своїй сфері фахівців. Компанії-роботодавці, котрі вступають на цей довгий і неоднозначний шлях беруть на себе відповідальність щодо модернізації освітніх програм відповідно до вимог сучасної економіки. Надалі, сподівається Олена Ігорівна, можна буде консолідувати і застосовувати кращі практики, що дозволить уникнути витрати часу на настільки кропіткий процес формування компетенцій і стандартів.

Говорити про результати проекту ще занадто рано, в недавньому минулому представникам професійного співтовариства, нарешті, вдалося сформулювати завдання, які воно ставить перед взаємодією з науковим середовищем і визначитися з очікуваними підсумками даної співпраці. За словами пані Пудаловой, виконана робота і всі дії, які ще необхідно буде вжити повинні спровокувати створення благодатного грунту для конструктивного діалогу між галузями і освітньою сферою, що в підсумку має призвести до відчутного підвищення якості професійної освіти в нашій країні.