Суть самоосвіти і його роль для особистості і суспільства

Все своє життя, з моменту свого народження і до самої смерті, людина осягає знання, отримуючи потрібну йому інформацію, вміння та навички, в тій чи іншій галузі науки, культури, політики або повсякденному житті.

Тяга до знань закладена в самій людській природі на рівні інстинктів, як одне з найважливіших джерел виживання. У деяких надалі це переростає в цілком усвідомлений інтерес, стає цілком контрольованим і направляються власною волею процесом, в інших так і залишається неусвідомленим.

Саме освіту можна розділити на два основних види: перший - освіту, як спосіб передачі досвіду та зв`язку між поколіннями, що направляється і контрольований в першу чергу ззовні, здійснюваний на користь суспільства і держави, сім`ї та колективу, метою цього утворення є виховання повноцінного члена суспільства, громадянина- другий - придбання знань самостійним шляхом, поза навчальних закладів і колективів, що направляється лише власною волею, у своїх власних інтересах і виходячи з особистих спонукань і переваг.

Єдиним чинником, що впливає в тій чи іншій мірі на хід самоосвіти, є суспільні і соціально політичні умови, що формують інтерес, і обмежують в різній мірі доступ до інформації.

Самоосвіта, є невід`ємною частиною самовиховання, при чому є найбільш продуктивною та ефективною його формою, оскільки дозволяє особистості формувати в собі принципово нові якості, самовдосконалюватися, розвивати вміння та навички, викорінювати пороки і негативні риси. Сьогодні під самоосвіта розуміється не тільки читання різноманітної літератури, відвідування інформаційних Інтернет ресурсів по самої різної тематики, але й відвідування, і активна участь у таких заходах як бізнес-семінари, конференції, тренінги, симпозіуми, курси, участь у диспутах і дебатах, з`їздах і симпозіумах, присвячених найрізноманітнішої тематики.

Самоосвіта дозволяє людині самій ставити перед собою різні цілі завдання, і потім досягати їх, вчити оптимізувати свій власний час і простір, що б максимально ефективно використовувати їх, дозволяє мобілізувати всі наявні в його розпорядженні ресурси, розширює ерудицію і світосприйняття, дозволяє по новому поглянути на звичні речі, побачити те, що раніше залишалося непоміченим.

З його допомогою людина може розкрити свій творчий потенціал, адже й саме самоосвіта свого роду творчий процес, оскільки кожна людина підходить до нього строго індивідуально. Воно сприяє всебічному розвиткові і розкриттю особистості, відбувається духовний, моральний, інтелектуальний, культурний зростання. При чому, зайнятися самоосвіта ніколи не буває пізно, так само як не буває зайнятися їм занадто рано. Вперше, найчіткіше інтерес до самостійного осягнення і розуміння навколишнього світу люди приходять в старшому підлітковому віці, коли вони ще участья в загальноосвітній школі. По дорозі сомообразованія людина йде все життя, так як без цього не можливо досягти успіху в житті чи бізнесі!

Багато в чому на сучасному етапі, це явище обумовлене глибокою кризою, в якому перебуває нинішня освітня система. І самостійні пошуки відповідей є одним з найбільш ймовірних варіантів вирішення цієї кризи, коли педагоги стануть не джерелами знань, а лише помічниками для учнів в оволодінні новими формами поведінки, отриманні нових знань і вмінь, становленні повноцінної їх особистості, розкритті свого потенціалу.