«Інституції» Гая. Загальна характеристика та історія виникнення

Римське право завжди було і є донині основою всієї світової юриспруденції. Вчені люди Стародавнього Риму зробили неоціненний внесок у розвиток цієї гуманітарної науки. По всій видимості, вони і не уявляли, будучи ще дикунами в невеликому поселенні між трьома пагорбами (Палатином, Квириналом і Капітолієм), що їх наукові відкриття будуть вивчатися через тисячі років в самих маститих університетах зі світовим ім`ям. Винахід стародавніх римлян називається римським правом. У процесі вивчення цієї історичної галузі права виникає безліч проблематик, які вимагають детального розгляду. На сьогоднішній день юристи змогли виділити систему римського права, а також знайшли інформацію про джерела галузі права. Одним з таких джерел є настанови для юристів, які називалися інституціями.

Розквіт римського приватного права

У I-III століттях нашої ери римське приватне право досягло піку своєї еволюції. Цей період виділяється істориками держави і права як «класичний». У цей час римські юристи не просто намагалися узаконити деякі цивільні відносини між різними верствами населення, вони виводили закономірності, створювали теорії, винаходили нові тенденції розвитку римської правової науки. Класичний період римського права зумовив появу кількох підгалузей цієї науки, а саме:

• Публічне право.
• Приватне право.
• Право квиритів.
• Право народів.
• Преторское право.

У цих підгалузях об`єдналися різні правові норми, регулюють правовідносини у різних сферах римської життя. Але якщо було право, то були і юристи. Тут виникає питання: як вони з`являлися, хто (або що) їх готував? Відповіддю на нього є інституції Гая, загальна характеристика яких буде дана нижче.

Для чого створювалися інституції

Перш ніж говорити про інституціях римського юриста Гая, потрібно розібратися, що ж таке взагалі ці інституції. Термін позначає звід правил і правових норм, які включаються в єдиний збірник, який використовується в процесі виховання молодих юристів-практиків (в Стародавньому Римі не було диференціації юристів, кожен з них вів практичну діяльність, іншими словами, теоретиків практично не існувало). В Римської імперії I століття нашої ери існувало сильне протиріччя між рабами і вільним населенням. Повстання відбувалися часто-густо. Тому перед юристами виникла задача: задовольнити інтереси панівних класів в області їх права власності над рабами, при цьому не порушивши хиткий баланс в середині вільного соціуму. Вони не могли допустити початку міжусобної війни в рядах вільного населення. Свої практичні праці багато видних юристи записували й видавали невеликі керівництва, абсолютно елементарні.

«Інституції» Гая. Загальна характеристика

Потрібно відразу ж обмовитися, що «Інституції» Гая - це інновація в світі правової науки того часу. Збірка увібрала в себе всі потрібні якості, а саме: стислість, чіткість, лаконічність, наявність прикладів із судової практики, точність викладу, зрозумілий і чистий латинську мову, достаток історичних відомостей. Іншими словами, Гаєві «Інституції» стали основною навчальною літературою для юристів, які вивчають римське право. «Інституції» Гая послужили основою для складання наступного відомого підручника, який став частиною знаменитої кодифікації Юстиніана, - Corpus juris civilis.

Значення «Інституцій»

У процесі вивчення цього джерела треба розуміти, яку користь несуть в собі «Інституції» Гая. Загальна характеристика правової науки давньоримського суспільства - це саме ті знання, які повинні бути присутніми в голові кожного юриста-практика. Ці знання є тією корисною основою, заради якої створювався цей «підручник з римським правом». Саме в «Інституціях» збереглися ті норми, які показують римське право на його ранніх етапах розвитку. Гай зібрав воєдино ті норми, які існували ще в доімперскій період. Звичайно, подібне спадщина є вкрай цікавою знахідкою.

Джерела «Інституцій»

Жоден правовий феномен не з`являється з нізвідки, навіть «Інституції» Гая. Джерела цього явища існували за багато років до того, як Гай вирішив створити цей навчальний посібник. «Інституції» мають масу джерел, проте можна вибрати найбільш важливі, а саме:

• Закони XII таблиць - це основоположний джерело всього римського права в цілому.

• Конституції консулів.
• Едикти і декрети магістратів.
• Відомості про ведення цивільних процесів, практична діяльність юристів.

«Інституції» Гая, загальна характеристика яким дається вище, мають свою внутрішню структуру. Повчання для юристів-практиків складається з чотирьох книг, у кожній з яких розглядаються окремі норми права з примітками.

Висновок

У статті ми спробували роз`яснити питання, що таке «Інституції» Гая. Загальна характеристика та структура наводяться в статті, щоб як можна більш точно і повно донести інформацію про це зберігся пам`ятнику римського приватного права.