Ільза Кох: біографія і злочини. Ільза Кох - "Бухенвальдського відьма"

У часи Другої світової війни в Німеччині правили нацистські злочинці. Жінки серед них, як не дивно, теж зустрічалися. Так, найяскравішою жорстокої наглядачкою вважається Ільза Кох на прізвисько Фрау Абажур. Дівчина ще з молодих років була активною учасницею націонал-соціалістичної робітничої партії. У НСДАП вона вступила ще в 1932 році.
За період роботи тюремної наглядачкою в концтаборах Ільза зробила величезну кількість злочинів проти людяності. Найстрашніше з них - це те, що вони з чоловіком виготовляли різні вироби з людської шкіри. Однак і донині ведуться суперечки щодо правдивості всіх злочинів, приписуваних цієї одіозної парі.

Дитинство наглядачки концтабору Другої світової

У звичайної німецькій родині в місті Дрездені в 1906 році з`явилася прекрасна дочка. Батьки покладали великі надії на майбутнє своєї дитини. Звичайна сім`я майбутньої "Бухенвальдського відьми" не підозрювала, що їх чарівна дівчинка, яка приносила тільки радість, в майбутньому отримає страшне прізвисько Фрау Абажур. Юна дівчина добре вчилася в школі, що давало ще один привід її батькам бути спокійними за її майбутнє. Після закінчення школи Ільза Кох влаштувалася працювати в бібліотеку. Переломний момент в житті дівчини настав з приходом до влади Адольфа Гітлера в 1932 році. Саме тоді вона, поки ще життєрадісна і скромна, вступила в націонал-соціалістичну партію, що в найближчому майбутньому і призвело до знайомства з Карлом Кохом - майбутнім чоловіком Ільзи.

Чоловік "Бухенвальдського відьми "

Батьком Карла Коха був чиновник з Дарміггадта. Він був на 13 років старший матері. Його не стало, коли хлопчикові виповнилося вісім років. Майбутній комендант концтаборів не радувати мати добрими оцінками в школі. А через деякий час і зовсім кинув навчання і влаштувався посильним на місцеву фабрику. Як тільки йому стукнуло сімнадцять, хлопець одразу ж записався в армію в якості добровольця.

До того часу Західну Європу вже поглинула Перша світова війна. Однак через втручання матері прямо з призовного пункту хлопця повернули додому. Але вже в 1916 році, коли Карлу було дев`ятнадцять, йому все ж вдалося потрапити на фронт. Молодий новобранець пройшов через усі жахи окопного життя на самому напруженому ділянці Західного фронту. Закінчив війну Карл Кох в таборі для військовополонених, а коли повернувся до Німеччини, то відразу отримав пост банківського службовця, а в 1924 році і одружився.

Але через два роки банк збанкрутував, в цей же час розвалився і шлюб майбутнього наглядача.

Молодий чоловік вирішив свої проблеми за допомогою нацистів. Він просто поступив на службу в СС. І вже в 1936 році Карл Кох очолив концтабір в Заксенхаузені. Його здібності в цій сфері оцінювалися вище середніх, адже саме тут він був самим собою - страшенним садистом. Якраз це якість його характеру і допомогло Коху завоювати прихильність Ільзи.

На сьогоднішній день вважається, що всі коменданти концентраційних таборів - нацистські злочинці. Жінки ж усередині допомагали нести службу своїм чоловікам. А вже Ельза і Карл точно знайшли одне одного. І вже в 1937, зв`язавши себе узами шлюбу, пара Кохов присягає на вірність дияволу і приступає до службових обов`язків з ще великою жорстокістю і кровожерністю.

Перша жорстока робота

Карл і Ільза Кох стали першими працівниками нацистського концентраційного табору Заксенхаузен в місті Оранієнбурзі. Чоловік став комендантом, а його вірна дружина була охоронницею і виконувала обов`язки секретаря.

Вже через рік за зразкову службу і відмінну роботу пару перевели в табір Бухенвальд. Якраз тут потенціал жорстокої жінки розкрився повною мірою. Виконуючи роль наглядачки Ільза Кох - вовчиця СС - щодня влаштовувала сеанси тортур для ув`язнених. Не довіряючи нікому навіть найстрашнішу роботу, Ільза власноруч била батогом або батогом людей. Єдиною, кому жінка могла довірити свою справу, була її голодна вівчарка, яка загризає полонених Бухенвальда до смерті.

Німецькі концтабори ще не знали такої жорстокості і нещадності з боку тендітної жінки.

Фрау Абажур

Дружина коменданта всерйоз зацікавилася ув`язненими, тіла яких прикрашали татуювання. До їх превеликий жаль, саме вони були першими в черзі на неминучу смерть. Вся справа в тому, що зі шкіри укладених Кох Ільза, біографія якої і без того сповнена жахливих фактів, робила різні вироби: починаючи від рукавичок і книжкових палітурок, закінчуючи абажурами або навіть нижньою білизною. Фантазії цієї жінки не було меж.

У 1941 році Фрау Абажур була призначена на посаду старшої наглядачки, що дало їй ще більше влади, а її повноваження зробило безмежними. З тих пір Ільза Кох дозволяла собі практично все.

«Жертви обмови»

Своїм жорстоким поводженням з ув`язненими, а також «витівками» Ільза хвалилася перед іншими наглядачами. Тож невдовзі про це дізналися і вищестоящі влади. Треба віддати їм належне - чутки послужило причиною арешту подружньої пари за перевищення повноважень. Однак на перший раз садистів відпустили без покарання, порахувавши, що вони стали жертвами обмови з боку недоброзичливців.

Деякий час Карл Кох "замолював гріхи" - служив радником в іншому концтаборі, але незабаром подружжя повернулося в рідну Бухенвальд.

Інші злочини

Восени того ж 1941 Карл був призначений комендантом концентраційного табору в Майданеку, де Ельза Кох - "Бухенвальдського відьма" - продовжила свої знущання над ув`язненими з ще більшим азартом. У 1942 році її чоловіка викрили в корупції. Це послужило причиною його негайного відсторонення від займаної посади.

Середньовічні тортури

Нацистські злочинці отримували небувале задоволення від того, що мучили і катували в`язнів. Одним з улюблених знаряддям пари став бич, по всій довжині якого були вставлені шматки гострої бритви. Таким знаряддям можна було забити людину до смерті.

Карл ввів в широке користування лещата для пальців, а також таврування розпеченим залізом. Такі міри покарання могли застосовуватися до будь порушникам порядку концтабору. У всій Німеччині порядки були однакові, але жорстокість Кохов вражала часом навіть їх однодумців. Кровожерливість подружжя лякала навіть найжорстокіших нацистів.

Німецькі концтабори мали однакові закони і порядки: слабких і хворих ув`язнених вбивали відразу, а працездатних змушували працювати на користь третього рейху, причому в нелюдських умовах. Голод і непосильна праця призводили в`язнів до смерті, але Кох, спостерігаючи за цим, упивався владою, а Ільза придумувала нові витончені способи знущань.

Страта Карла Коха

Через рік після першого суду нацистські злочинці (правда, такими тоді вони не вважалися, бо судили їх на той час самі ж фашисти) були звинувачені у вбивстві доктора Вальтера Кремен. Під час розслідування співробітники СС встановили, що той лікував Карла від сифілісу, а потім був убитий щоб уникнути розголосу.

На суді, який відбувся в 1944 році, назовні виплив і факт крадіжки з боку Кохов, а це в очах вищих чинів СС було непрощенним злочином.

В ході слідства стало відомо про секретні рахунки пари садистів. Так, кошти, які повинні були йти в сейф рейхсбанку в Берліні, осіли у Кохов. Колишній комендант забирав у своїх в`язнів всі коштовності та особисті речі, гроші, а у мертвих виривав навіть золоті коронки. Таким чином Карл Кох забезпечував повоєнний добробут своєї сім`ї.

І саме за цей злочин, а не за жорстоке поводження з ув`язненими або ж за антилюдяними поведінку в таборах колишнього коменданта розстріляли в квітні 1945 року. Перед смертю Кох благав дозволити йому відбути покарання у гарячій точці в штрафному батальйоні, але суддя був невблаганний.

Він був страчений буквально за кілька днів до звільнення табору союзними військами. За іронією долі сталося це у дворі того табору, де сам нелюд впродовж декількох років розпоряджався тисячами людських доль. Його вдова Ільза Кох була винна не менше свого чоловіка. Практично всі вижили і звільнені в`язні запевняли, що Карл скоював злочини під впливом жорстокої і безжальної дружини. Проте в ході розглядів її виправдали. На час жінка переїхала жити до своїх батьків.

Перше ув`язнення

Але Ільзе Кох все ж довелося відповідати за вчинені злочини. 30 червня 1945 її знову взяли під варту, слідство тривало два роки. У 1947-му вовчицю СС суд засудив до довічного ув`язнення.

До останнього жінка заперечувала свою провину, кажучи про те, що вона стала лише «жертвою режиму». Про причетність до страшних і жахливих «виробам» з людської шкіри говорити відмовлялася, не визнаючи цього зовсім.

Щоб відповісти за свої злочини, Ільза Кох постала перед американським військовим трибуналом в місті Мюнхені. Протягом декількох тижнів колишні ув`язнені табору Бухенвальд давали свідчення проти цієї страшної жінки. Їх очі палали вже не від страху, а від гніву.

Прокурор заявив, що на руках Фрау Абажур застигла кров п`ятдесяти тисяч ув`язнених Бухенвальда. І той факт, що жінка вагітна, не може звільнити її від покарання.

Американський генерал Еміль Кіль зачитав винесений вирок: довічне ув`язнення.

Ільза Кох: вовчиця СС знову на волі

Але й тут удача не покинула "Бухенвальдського відьму". У 1951 році генерал Лусіус Клей, прокурор, потряс своїм шокуючим заявою весь світ. Він випустив на свободу Ільзу Кох, мотивуючи цей вчинок тим, що не знайшлося достатньої кількості прямих доказів проти цієї жінки. А свідчення сотень свідків, які твердили про знущання і садизм вовчиці, Клей порахував недостатньо вагомими для довічного ув`язнення.

Звільнення Фрау Абажур викликало хвилю обурення з боку народу, тому в тому ж 1951 німецьке уряд видав черговий наказ про її арешт.

Ільза Кох вже за звичкою стала заперечувати будь-які звинувачення, пояснюючи їх тим, що вона виявилася заручницею обставин, слугою суворого режиму. Вона не захотіла визнавати провину і говорила про те, що все життя перебувала в оточенні таємних ворогів рейху, які обумовлювали її.

Останній висновок

Нова Німеччина прагнула спокутувати провину за масові й жорсткі злочини нацистів, а тому висновок Ільзи Кох було справою принципу. Негайно її помістили на лаву підсудних, всі сили Баварського міністерства юстиції були кинуті на пошуки нових доказів у справі Кох.

У підсумку 240 свідків давали свідчення у її справі. Всі ці люди повідали знову про злодіяння садистською сім`ї, називали Бухенвальд табором смерті. І на цей раз Ільзу Кох судили не американці, а німці, яким, за словами самої Фрау Абажур, вона свого часу служила вірою і правдою.

Суд засудив військову злочинницю до довічного ув`язнення. І цього разу виявився останнім: було твердо заявлено, що тепер уже Ільза Кох не зможе розраховувати на яке-небудь поблажливість.

Самогубство "відьми Бухенвальда"

У 1967 році Ільза Кох писала листа своєму синові Уве, який з`явився на світ незабаром після винесення першого вироку. У ньому вона скаржилася на несправедливість суддівського рішення і писала про те, що тепер їй доводиться відповідати за чужі гріхи. У всіх її листах до сина не було і натяку на каяття у вчинених злочинах.

1 вересня того ж року "Бухенвальдського відьма", перебуваючи в камері баварської в`язниці, востаннє повечеряла, написала прощальний лист для сина і, зв`язавши простирадла, повісилася.

У 1971 році син Ільзи Кох, якого вона народила від німецького солдата, спробував відновити недобре ім`я своєї матері. Він взяв її прізвище і постав перед судом, звернувшись перед цим з зворушливим листом до редакції газети «Нью-Йорк Таймс». Однак його спроби залишилися безуспішними.