Усобиці - це нерозуміння сторін, яке часто переростає у військовий конфлікт. Усобиці в світі і на Русі
Коли мова йде про владу і гроші, люди часто стають безпринципними, жорстокими і агресивними. Вони намагаються відірвати собі шматок пирога побільше, тому часто жертвують принципами і дружбою. Виникають скандали, конфлікти, іноді війни. Якщо при цьому за зброю беруться представники одного стану, громади чи держави, це справжня трагедія.
Поняття і його значення
Усобиці - це нерозуміння, зіткнення інтересів і поглядів, яке часто переростає в конфлікт. За зброю беруться люди однієї національності, віросповідання, виховання. Вони живуть у спільній країні, але в різних областях, губерніях, районах. Усобиці - циклічне явище. Вони завжди були і помруть тільки із загибеллю людства. За місце під сонцем постійно билися європейські феодали в похмуре Середньовіччя. Аналогічні війни велися між емірами в Сирії, герцогами Священної Римської Імперії - у Німеччині, знатними пологами Тайра і Мінамото - в Японії, принцами однієї крові - в Англії.
Усобиці - це завжди трагедія. Часто на полі бою людина могла дізнатися в рядах противника свого батька, сусіда, приятеля. У кожній країні, де відбувалися подібні конфлікти, вони зіграли різну роль. Але результат завжди залишався плачевним. Навіть якщо землі вдавалося завоювати, благородних правителів на трон посадити і справедливості домогтися, ціль не виправдовувала втрати. Адже гинули близькі люди, брати по крові.
Усобиці на Русі
У наш час також існують усобиці - це розбіжності між політичними партіями, лідерами, громадськими діячами, регіонами в державі. Якщо між ними виникає військовий конфлікт, його називають громадянською війною, сепаратизмом або повстанням. Подібні конфлікти в нашій державі були ще з часів Київської Русі. Князь Ігор, наприклад, впродовж довгих років намагався душити повстання древлян, яких не влаштовувала політика правителя.
Багато усобиць виникло після смерті великого Мстислава, старшого сина Володимира Мономаха. Тоді ж створене величезними зусиллями предків держава буквально розпадалося на частини. Люди, що живуть в сусідніх містах, вбивали один одного, грабували села, підпалювали будинки. Усобиці - це завжди трагедія. Але якщо за часів інших князів - Рюрика, Олега, Ігоря, Володимира, Ярослава Мудрого - вони були більш помірними, то після смерті Мстислава наступили по-справжньому смутні часи. Русь була роздерта на частини різними етнічними групами.
Висновок
Усобиці - це початок кінця. Якщо у влади відсутня сильний, розумний і впевнений у собі правитель, здатний придушити заколот і втихомирити незадоволених, держава розпадається і перестає існувати. Що і сталося згодом з Київською Руссю.