Методи фінансового контролю
Форми і методи фінансового контролю відображають організацію проведення перевірочної роботи вищестоящими органами фінансово-кредитної сфери по відношенню до своїм структурним підрозділам.
Так, форми фінансового контролю показують способи конкретизації певних дій контролюючих структур. Класифікація основних форм цього терміна залежить від часу безпосереднього здійснення контролю, а саме: попередній контроль, поточний і наступний контролі.
Попередній контроль здійснюється перед виконанням конкретного фінансового заходи. Найчастіше проводиться вищестоящою фінансово-кредитною організацією при розгляді певних фінансових планів, розрахунків та кошторисів. Сюди також можна віднести проведення аналізу доцільності надання кредитів або перерахування коштів з бюджетів усіх рівнів.
Поточний контроль (іноді в літературі зустрічається під назвою «оперативний») повинен проводитися при самому процесі проведення операцій з надходження і витрачання грошових коштів. Базуючись на даних бухгалтерського обліку, інвентаризації або візуального спостереження даний вид контролю запобігає вчинення правопорушень у фінансовій сфері, а також регулює виникнення фінансових ризиків.
Наступний контроль проводиться в якості додаткової перевірки обґрунтованості та законності операцій з грошовими коштами вже після їх фактичного здійснення. Дана форма контролю проводиться за допомогою аналізу балансів та іншої звітності, а також використовує метод ревізій та перевірок безпосередньо на місці в організаціях та установах.
Методи фінансового контролю припускають способи і прийоми його здійснення, серед яких основними є:
- спостереження. Це методи фінансового контролю, за допомогою яких здійснюється загальне ознайомлення з поточною діяльністю підприємства для подальшого контролю його фінансового стану-
- перевірки. Такі методи фінансового контролю стосуються безпосередньо фінансової діяльності і, в основному, повинні проводитися на місці, використовуючи балансові, звітні та інші витратні документи для виявлення певних порушень у фінансовій дисципліні із зазначенням шляхів усунення наслідків їх вознікновенія-
- обстеження. Це методи з вивчення окремих сторін фінансової діяльності. Вони базуються на більшій колі показників, чим і відрізняються від проверкі-
- аналіз. Він повинен бути проведений на базі звітності за будь-який період і спрямований на виявлення «слабких місць» у фінансовій дісціпліне-
- ревізія. Можна сказати, що це головний метод фінансового контролю, який здійснюється для встановлення на конкретному об`єкті законності та правомочності фінансової дисципліни. Ревізія може бути обов`язковою і регулярної. В основу даного методу покладено перевірка первинної документації, статистичної та бухгалтерської звітності, облікових регістрів і фактичної наявності грошей у касі.
Ревізія як метод фінансового контролю передбачає перевірку тільки фінансової діяльності суб`єкта, але ніяк не методів його управління або організації.
Методи державного фінансового контролю нічим не відрізняються від перерахованих вище. Однак основна відмінність їх - це орган державної служби, що здійснює ревізію, перевірку, обстеження або аналіз.
Так, державні органи у фінансовій сфері з позиції їх структури включають в себе повноважні органи контролю фінансової сфери, федеральні органи фінансового контролю, а також підрозділи федеральних органів, що відносяться до виконавчої влади з конкретними контрольними повноваженнями. Дані організації наділені певними функціями відповідно до чинного законодавства.