Формування Давньоруської держави

Передумови формування давньоруської держави виникли в результаті впливу комплексу зовнішніх і внутрішніх, духовних, політичних, соціально-економічних факторів. Однак, в першу чергу, слід враховувати господарські зміни східних слов`ян. Надлишок продуктів землеробства в одних районах, народних промислів в інших приводив до взаємного обміну і сприяв розвитку торгівлі. Разом з цим формувалися умови для виділення з общини князівсько-дружинної угруповання. Таким чином, військово-управлінська діяльність відокремлювалася від виробничої.

Серед політичних факторів, що вплинули на створення давньоруської держави, слід зазначити міжплемінні сутички на тлі ускладнення внутріплеменних відносин. Ці фактори сприяли прискоренню встановлення князівської влади. Зростала роль дружини і князів - вони не тільки захищали плем`я від зовнішніх нападів, але й виступали суддями різних суперечок.

Разом з цим, межплеменная боротьба приводила до об`єднання кількох племен навколо найсильнішого. Такі союзи ставали племінними князювання. В результаті княжа влада зміцнювалася, проте інтереси правителя з плином часу сильніше розходилися з інтересами одноплемінників.

Великий вплив на формування давньоруської держави зробило язичництво, розвиток духовних уявлень слов`ян. З розростанням військової могутності князя, який приносив племені видобуток, захищав від зовнішніх нападів, врегулював внутрішні суперечки, виростав і його престиж. Разом з цим відбувалося відчуження князя від інших общинників.

Князь, який славився своїми військовими досягненнями, здатний вирішувати внутрішні питання, виконувати складні функції управління, все більш віддалявся від одноплемінників. Общинники ж, у свою чергу, наділяли його надприродною силою, бачили в ньому запорука благополуччя племені в майбутньому.

До зовнішніх факторів, що вплинув на формування давньоруської держави, слід віднести сильний тиск з боку норманів і хазар. Бажання цих народностей контролювати торговельні шляхи між Півднем, Сходом і Заходом провокувало прискорення освіти князівських і дружинних угруповань, які почали брати участь в торговому процесі. Так, наприклад, стягувалися продукти промислів (хутро, в першу чергу) з одноплемінників і змінювалися на срібло і престижні продукти у іноземних купців, крім того, продавалися іноземцям та захоплені в полон чужинці. Таким чином, племінні структури все більш входили у підпорядкування місцевої знаті, яка все більше ізолювалася і збагачувалася.

Крім того, взаємодія з іншими більш розвиненими країнами вносило зміна в суспільно-політичну структуру країни. Також вплив на формування давньоруської держави надавав і факт існування Хазарського каганату в пониззі Волги. Це утворення забезпечувало захист східних слов`ян від нападу кочівників. У минулі епохи набіги на російську територію значно гальмували розвиток племен, заважали їхній праці, виникненню державного ладу.

Таким чином, на першому етапі (з початку 8-го по середину 9-го століття) формування давньоруської держави проходить шляхом утворення міжплемінних центрів і спілок. В 9 столітті виникає система полюддя - збору данини общинників на користь князя. Імовірно, в той час вона була добровільною і сприймалася одноплемінниками як відшкодування за управлінські та військові послуги.

На другому етапі на встановлення державного ладу справили великий вплив зовнішні чинники - втручання хозар і норманів.

За даними Повісті временних літ, фінно-угри і слов`яни в 862 році звернулися до Рюрика з пропозицією царювати над ними. Прийнявши пропозицію, Рюрик сів у Новгороді (згідно з деякими свідченнями, в Старій Ладозі). Один його брат, Синеус, став княжити в Белоозере, а другий, Трувор, в Ізборську.