Територіальна організація населення як наукова дисципліна

Територіальна організація господарства і народу є науковою дисципліною. Вивчає вона процеси розміщення, а також вже сформовані географічні структури людей. Територіальна організація необхідна для оптимізації і прискорення соціального та економічного суспільного розвитку. Ця дисципліна тісно пов`язана і з іншими галузями. Так, зокрема, територіальна організація населення взаємодіє з регіональної демографією та економікою, а також соціально-економічною географією.

При з`ясуванні дійсних зон впливу населених пунктів на навколишні умови, виявляються системи поселень. Сусідні пункти при цьому можуть бути пов`язані один з одним в меншій мірі, ніж з віддаленими. Географічна організація при цьому може передбачати і входження сусідніх поселень в різні системи розселення при незначному географічному відстані між ними.

Застосування аналізу графів (на відміну від, наприклад, картографічного) допускає досить широке застосування математичних методів. При цьому можна використовувати побудова моделей оптимальних взаємодій людей один з одним і навколишнім світом, і на підставі їх розробляти різні програми, за якими згодом буде більш ефективно здійснюватися територіальна організація населення.

До основних факторів, що мають в тій чи іншій мірі вплив на розміщення народу по планеті, відносять такі:

1. Природні умови. Територіальна організація населення більш ефективна в умовах, сприятливих для життя людей. До таких областей відносять, зокрема, приморські і рівнинні райони субтропічного, помірного і тропічного кліматичного поясу. Разом з цим, арктичні і антарктичні, внутрішньоконтинентальні пустельні, а також високогірні зони вважаються вкрай несприятливими. Слід зазначити, однак, що з плином часу територіальна організація населення менше залежить від кліматичних факторів.

2. Історичні особливості. Згідно з історичними відомостями, перші скупчення людей виникли в Західній Європі, Африці, Азії. Поступово відбувалося зниження частки цих вогнищ і перерозподіл людей в менш заселені райони планети.

3. Сучасний етап демографічного переходу. В одних областях відзначається прискорення збільшення чисельності населення, в той час як в інших районах вона стрімко знижується.

Населення є сукупністю людей, що постійно оновлюється в процесі відтворення. Для багатьох наукових дисциплін вивчення народу є найважливішим завданням. Це пов`язано, головним чином, з тим, що саме населення є головним споживачем і виробником нематеріальних і матеріальних благ. Кожна людина є частиною народу, який вважається однією з підсистем суспільства - більшої структури.

Для виробництва благ, здійснення взаємодій з природою, вирішення різноманітних важливих питань товариство має відповідну організацію (сукупність структур). Складалася вона (організація) по ходу історичного розвитку всього людства.

У сучасному суспільстві виділяють соціальну, економічну, політичну та інші структури. Однак разом з галузевою організацією майже в кожній системі існує і географічна. Вона пов`язана з величезним різноманіттям соціальних, економічних, природних умов, існуючих на Землі в цілому.

Таким чином, система розподілу народу на планеті в широкому сенсі охоплює питання, які пов`язані з розміщенням виробничого потенціалу, розселенням людей, поділом праці (з географічної точки зору), взаємодією природи і людини, і іншим.