Ідеальна держава Платона

Основа філософії Платона - його уявлення про ідеї. Теорія ідей Платона представляє їх якимись божественними сутностями, вічними, не залежними від простору і часу. Вони управляють Космосом, в них узагальнена все життя Всесвіту. Це вічні зразки, згідно з якими з аморфної матерії утворюється все різноманіття реальних речей. У них є своє власне існування, і речі в світі існують тільки тому, що вони являють собою ту чи іншу ідею, оскільки вона в них наявна. Ідея по відношенню до чуттєвої речі є одночасно і її причиною, і метою, до якої прагне істота чуттєвого світу. Ідеї співвідносяться між собою за принципом ієрархії, координації та підпорядкування. Сама вища - це ідея абсолютного Блага, джерела краси, істини і гармонії.

Теорія пізнання Платона вибудовується їм як теорія спогади, при цьому керівним початком є розумна частина душі. Платон вважав, що душа безсмертна. До моменту людського народження вона знаходиться в іншому місці, де вона може спостерігати світ вічних ідей. В період життя на Землі душа може осягнути ідею як спогад про перш побачене. Знання як спогад того, що було до народження, у Платона є одним з доказів наявності безсмертної душі.

Ідеальна держава Платона

Теорію гармонійного устрою він представив у «Державі» і пізніше розвинув у «Законах». Справжнє політичне мистецтво є, в кінцевому рахунку, процес виховання душі, і тому Платон висуває ідею про відповідність істинної філософії цій політиці. Він пише про те, що тільки тоді, коли політик є філософом, і навпаки, можна вибудувати справжню державу, яке буде засновано на вищих цінностях Блага і Правди. Побудувати ідеальну державу для Платона, значить пізнати людину та її місце у Всесвіті.

Держава у мислителя так само, як і душа, має структуру, що складається з трьох частин. Все населення в Місті-Державі ділиться на три стани: ремісники-хлібороби, воїни і правителі (філософи-мудреці). Гармонійне спільне існування цих трьох станів повинно забезпечити справедливе державний устрій.

Стан ремісників-хліборобів утворене з людей, в яких переважає початок пожадливий. Стан воїнів утворено з індивідів, у яких переважає початок вольове. Борг воїна - охороняти державу як від внутрішньої, так і від зовнішньої небезпеки. За Платоном, державою можуть керувати лише аристократи як мудрі і кращі громадяни. А правителями повинні бути ті, хто любить своє Місто-Держава більше інших, хто готовий виконувати обов`язок свій з найбільшим старанням. Але найважливіше, щоб вони вміли пізнавати й споглядати Благо, тобто в них повинно переважати раціональне начало і їх можна назвати мудрецями. Отже, ідеальна держава Платона - це таке суспільний устрій, де в першому стані домінує помірність, у другому - сила і мужність, а в третьому - мудрість.

Ідея справедливості полягає в тому, що кожен житель повинен виконувати те, що йому надлежіт- це відноситься і до громадян у Місті-Державі і до частин душі. Ідеальна держава Платона має чин досконалий освіта і виховання. Платон надає великого значення вихованню воїнів як найбільш активної частини громадян, з яких потім можуть вийти правителі. Навчання і виховання правителів має поєднувати в собі практичні навички з вивченням філософії.

У кінці твору він пише про те, що не так уже й важливо, яким має бути ідеальна держава Платона, досить того, що хоча б хтось один буде жити за законами цього Міста-Держави, тобто за законами справедливості, Добра і Блага. Перш ніж виникнути у зовнішній реальності, ідеальний Місто-Держава мислителя має народитися в душі кожної людини. За такими принципами будується ідеальна держава Платона.