Дискреційна фіскальна політика
Змінюючи податки і витрати, держава проводить фіскальну політику. Вона спрямована на те, щоб регулювати рівень активності в економіці і управляти сукупним попитом. Якщо ці ж заходи пов`язані із законодавчими, державою ведеться дискреційна фіскальна політика. Про її проведення уряд, як правило, повідомляє офіційно. Дискреційна фіскальна політика супроводжується змінами в податкових ставках, трансфертних виплат, розмірах державних закупівель. Достатньою причиною для подібного ходу можуть послужити коливання в інвестиціях. У складі сукупних витрат - це сама нестійка їх частина, яка дестабілізує ситуацію в цілому. Зміни в інвестиціях тягнуть за собою зміни і в зайнятості, в обсязі виробництва. Зменшуючи або збільшуючи податки і витрати, уряд намагається протидіяти даному ефекту. Такий засіб свого часу використовував уряд Т. Рузвельта в Америці.
Відомо, що зменшення податків надає не такий сильний вплив як збільшення витрат. Так відбувається, тому що доходи споживачів зростають, але повністю не використовуються. Частина їх зберігається, так як максимальна схильність витрачати не досягає одиниці. Це явище відоме як мультиплікатор збалансованого бюджету. Нескладні розрахунки дозволяють побачити, що він дорівнює 1. А це означає, що збільшення виробництва і доходів відповідає зростанню витрат держави. Цю закономірність може використовувати уряд. Коли вона побажає зупинити інфляцію, достатньо зменшити витрати держави і підвищити податки або вчинити навпаки, якщо потрібно розширити економіку. Здається, що зробити це дуже просто. Але на практиці дискреційна фіскальна політика має деякі складності у використанні. Це проблеми обсягу і часу. Перша включає в себе величину регулювання з боку держави і те, якої сили буде можливий ефект. Друга проблема полягає в тому, що неможливо передбачити, скільки триватимуть тимчасові лаги.
Світова практика показує, що дискреційна фіскальна політика часто проводиться на підставі не надто точних даних статистики, в результаті чого замість стабілізуючого ефекту настає дестабілізуючий.
Щоб якимось чином поліпшити ситуацію в країні економічну ситуацію, використовують такі інструменти фіскальної політики:
- Зміна тих програм, які пов`язані з витратами. У період депресії, що охопила країну, уряд в першу чергу починає з реалізації тих проектів громадських інвестицій, які спрямовані на подолання безробіття. Часто вони є неефективними, так як складаються в поспіху, непродумано, аби якнайшвидше забезпечити зайнятість населення.
- Зміна програм розтрат перераспределительного типу. Зростання трансфертів підвищує сукупний попит. Це має місце, тому що збільшення соціальних виплат підвищує і збільшення доходу домашніх господарств. Якщо й інші умови такі ж, то зростають і витрати споживачів. Також збільшень субсидій фірмам дозволяє розширити виробництво. Зниження трансфертних виплат, навпаки, веде до падіння сукупного попиту.
- Періодичні коливання рівня податків. Цей інструмент діє в іншому напрямку. Підвищення податків веде до зниження витрат на інвестиції і витрат споживчих. Отже, падає і сукупний попит. І, відповідно, зменшення податків призводить до його зростання і до зростання реального ВНП.
В особливих ситуаціях, наприклад в умовах, коли країна переживає економічну кризу, державою впроваджується стимулююча фіскальна політика. У цьому випадку уряд повинен підтримати пропозицію і сукупний попит (або хоча б один з цих параметрів). З цією метою держава збільшує обсяг закуповуваних ним послуг і товарів, податки знижує, а трансферти підвищує, наскільки це можливо. Навіть найменша з цих змін призведе до того, що сукупний випуск зросте, а значить, автоматично зросте і сукупний попит. До такого результату приводить застосування стимулюючої фіскальної політики в більшості випадків.
Інфляція попиту, пропозиції та інфляційна спіраль Інфляція являє собою підвищення загального рівня цін всіх речей і послуг. Вона так само, як і безробіття, породжується порушенням певних економічних пропорцій на загальнонаціональному рівні. Тому її наслідки стосуються всіх без винятку громадян…
Бюджетна політика держави Бюджетна політика - це частина фінансової політики, що проводиться державою. Вона визначає принципи організації відносин у галузі фінансів при формуванні доходів бюджетів, здійснення їх витрат, проведенні міжбюджетних відносин. Дана політика впливає…
Попит - це найважливіша складова розвитку ринку Попит - це одна з основних форм вираження платоспроможної потреби. Це та ціна, яку готовий заплатити споживач за необхідний йому товар в певному місці в певний час. Попит народжує пропозицію. Саме ці дві складові є основою функціонування будь-якого…
Взаємозв'язок безробіття та інфляції Основні форми, в яких проявляється макроекономічна нестабільність: безробіття та інфляція, цикли.Інфляція являє собою знецінення грошей через перевищення в економіці кількості грошових одиниць над сумою вартості товарів, утворених в сфері обігу і…
Функції бюджету Жодна держава у світі не може нормально існувати без державного бюджету. Що ж собою представляє цей документ, і які функції бюджету? Державним бюджетом називають розпис (баланс, кошторис) всіх грошових витрат і доходів країни. Його роль у розвитку…
Парадокс заощаджень Парадокс, визначення якого нам добре знайоме, означає вислів, який позбавлене логічного сенсу і розходиться із загальноприйнятими уявленнями. До цієї категорії можна також віднести і твердження про те, що зростання заощаджень доходів фізичних осіб…
Сукупний попит і фактори, на нього впливають Сукупний попит є сумою всіх витрат споживачів на продукцію та послуги, вироблені в економіці.Даний показник включає в себе наступні складові:- попит на споживчі послуги та товари-- попит на послуги і товари, які поставляються державою- попит на…
Сукупний попит і сукупна пропозиція, фактори, які впливають на них Макроекономічна політика переслідує такі цілі: економічне зростання, оптимальність зовнішньоторговельного балансу, підвищення рівня зайнятості, зменшення інфляції, а також прагнення до того, щоб було встановлено рівновагу попиту і…
Попит: крива попиту. Крива сукупного попиту. Графік кривої попиту Національна економіка вкрай рухома і відчуває вплив змін капіталів, трудових ресурсів і науково-технічного прогресу. Але іноді фірми не можуть реалізувати весь обсяг випущеної продукції, що призводить до уповільнення виробництва і зниження показника…
Розподільна та фіскальна функція податків Функції відображають економічну сутність податків. Це відбувається в результаті того, що система податків в державі, їх сукупна величина, демонструють ступінь реалізації потенціалу цього інструменту розподілу та перерозподілу суспільного…
Податки з фізичних осіб та особливості оцінки їх ефективності Акумулювання коштів до бюджету, у зв'язку з низькою податковою дисципліною і деформаціями в поведінці економічних агентів, призводить зазвичай до небажаних наслідків: скорочення приватних капіталовкладень за рахунок державних і, отже, відсутності…
Фіскальна політика держави Фіскальна політика держави є за своїми функціями аналогом бюджетно-податкової політики. Це ґрунтується, по-перше, на дослівному перекладі даного поняття з латинської мови: fiscus - «казна держави» і fiscalis - термін, що має відношення до скарбниці.…
Державні доходи і причини фінансової нестабільності: огляд емпіричних досліджень Причини фінансової нестабільності більшість економістів пов'язує з системою запозичень. Так, Камінський і Ріхард розкрили феномен «подвійних криз», які включають банківська криза і криза платіжного балансу. Автори також зазначають, що в епізодах,…