Діалектне слово - що це таке? Які слова називаються діалектними?

Кожна людина, що володіє російською мовою, запросто дізнається такі слова, як, наприклад, "говорити", "їжа", "завірюха", і зможе не просто дати їм визначення, а й вжити їх в правильній формі в контексті. Саме такі слова називаються суспільної, або загальнонародної лексикою. А от пояснити, що таке "баять", "брашно", "вьяліца", зможе не кожен, такі слова знає лише невелике коло людей. Однак подібну нелітературну мова в розмові більшість людей і не вживає.

Діалектне слово: визначення

Саме загальновідомі, використовувані в літературі і в мові людей незалежно від їх місця проживання і професії слова становлять основу російської мови, всі ж інші вирази не є загальнонародними - вони вживаються лише в певних колах населення. До таких належать жаргонні, спеціальні та діалектні слова. У російській мові їх ще називають лексикою обмеженого вживання. Такі слова діляться на групи, кожна з яких має свою ознаку.

Лексичні групи

Певні маси населення, носії несуспільний лексики, складаються з величезної кількості груп, розкиданих по всіх просторах країни і навіть за її межами. Кожна з них в побуті має свої особливі слова, і кожна ділиться за певною ознакою: роду занять, місцем проживання та прошарку суспільства. Так які слова називаються діалектними? Саме ті, які вживаються в певній місцевості. Наприклад, у Псковській області існує таке поняття, як северік, на Байкалі те саме явище називають Баргузин, а на Дунаї - Білозеров. Літературний же синонім цих слів - вітер.

Діалектне слово є частиною своєї групи за місцем знаходження, а слова, що відносяться лише до роду занять людини, складають професійну групу. А ось жаргонна мова відноситься до певних верств суспільства.

Де зустрічається діалектна лексика

У кожній з областей є свої певні слова, використовувані лише в цій місцевості. Так, наприклад, на півдні країни можна зустріти такі цікаві слова: площадя, що означає кусти- Козюля, що відповідає слову земля. У північних містах також можна зустріти цікаві приклади діалектної мови: багатті, що означає костер- лава - місток і косуля - соха.

Класифікація діалектних виразів

У літературно-книжкової мови можна зустріти так звані діалектизми - слова, які по суті є діалектними, але мають свої словотвірні, граматичні та фонетичні особливості і відносяться до того чи іншого говору. Діалектизми поділяють на 4 групи:

• Семантичні діалектизми - це група слів, які в певному діалекті вживають у незагальноприйнятого значенні. Наприклад: хмара - гроза, замовлення - ліс, нахабний - раптовий.
• Етнографічні діалектизми називають предмет або явище, властиві певному населенню і невідомі в іншій місцевості. Як правило, таке діалектне слово не має синонімів в загальноприйнятій мові, і визначення йому можна дати лише описово. Наприклад: плахта - спідниця з шматка тканини, дулейка - ватяна кофта, тонец - тоненький млинець з прісного тіста.
• Фразеологічні діалектизми - це незмінні словосполучення, що мають певне значення лише в конкретній області. Наприклад: занудьгувати - в нудьгу впасти, зачах - як у сіль сіл, щось важке і важке - без смерті смерть.

Де використовуються діалектні слова?

Приклади вживання подібних виразів можна зустріти не тільки в розмові, але і в літературних творах. Хоча, звичайно, і виникає питання про те, як, а головне, якою мірою таку лексику можна застосувати в художніх цілях. Саме тема твору і цілі, поставлені автором, визначають, яке саме діалектне слово може бути використане в тому чи іншому випадку. Тут може враховуватися безліч факторів - це і естетичні ідеали, і майстерність, і, природно описуваний об`єкт. Адже іноді, використовуючи лише загальноприйняту мова, неможливо передати всі фарби і характер. Наприклад, Л. М. Толстой досить часто для опису селян у своїх творах використовує діалектні слова. Приклади їх вживання в літературі можна зустріти і у І. С. Тургенєва: він їх використовував як вкраплень і цитат, які досить чітко виділяються в основному тексті. Причому такі включення в своєму складі мають зауваження, які повністю розкривають їх зміст, проте без них літературний контекст не мав би такої яскравості.

Діалектизми в наш час

Зараз автори у творах про селах теж використовують діалектні слова, але зазвичай не вказують їх значення, навіть якщо це слова вузького застосування. Також подібні вирази можна зустріти в газетних нарисах, де характеризується якийсь герой, його манера говорити і характерні особливості його побуту, що визначаються місцевістю, в якій він проживає. Враховуючи той факт, що газетні видання повинні нести в маси виключно літературну мову, використання діалектизмів має бути максимально виправдано. Наприклад: "Я не дарма залишив Василя трохи обочь від присутніх". Варто також відзначити, що кожне з таких незагальноприйнятого слів повинно бути роз`яснено читачеві, адже жодна людина, читаючи книгу, не тримає під рукою словник діалектних слів.

Діалектизми як частина лексики російської мови

Якщо говорити про словники, то перша згадка про діалектизми можна зустріти в "тлумачному словнику великоруської мови" В. І. Даля. У цьому виданні можна знайти 150 статей, присвячених саме цій темі. Сьогодні також вивченню діалектизмів приділяється величезна увага, адже вони, поряд з архаїзмами, неологізмами, запозиченими словами і фразеологізмами, складають значну частину словникового запасу могутньої російської мови. І хоча більшість з них не використовується у повсякденному усній і писемного мовлення, а виступає лише пасивною частиною, без них неможливо було б побудувати яскраві висловлювання або барвисте опис якого-небудь предмета або персонажа. Саме тому великі письменники так часто вдавалися до діалектизмів для надання тексту яскравості. Повертаючись до лексики, потрібно відзначити, що для вивчення діалектних слів існує ціла наука, яка називається діалектологією.

Це лінгвістична дисципліна вивчає фонетичні, граматичні, синтаксичні особливості одиниці мови, яка закріплена географічно. Також особливу увагу тут приділяється і вивченню діалектизмів в художній літературі. Лінгвістика розділяє розуміння таких слів:

• широкий підхід, якому властиво включення звичайних розмовних діалектизмів в літературну мова;
• вузький підхід, де всі стійкі словосполучення і слова вживаються в художніх і публіцистичних виданнях.

Підводячи підсумки

Заглиблюючись в лексичну структуру російської мови, розумієш, наскільки правильно словосполучення «великий і могутній». Адже діалектні слова зі своєю класифікацією і структурою є всього лише малою частиною величезної системи, для якої створена своя власна наука. Причому запас цих самих слів не має постійності, він поповнюється і оновлюється. І це стосується не тільки діалектизмів, адже кількість загальноприйнятих і загальновживаних слів теж постійно збільшується, що лише підкреслює могутність російської мови.