Основні мотиви лірики Пушкіна. Теми і мотиви лірики Пушкіна

Олександр Сергійович Пушкін - всесвітньо відомий поет, прозаїк, публіцист, драматург і літературний критик - увійшов в історію не тільки як автор незабутніх творів, а й як основоположник нового літературної російської мови. При одній згадці про Пушкіна відразу ж виникає образ споконвічно російського національного поета. Поет Пушкін - всесвітньо визнаний геній, лексикон його творів унікальний, образність його лірики широка і абсолютно неповторна, глибина чуттєвої і філософської складової його віршів вражає і хвилює читачів усіх країн і усіх поколінь. Але все ж, особливої уваги заслуговує лірика Пушкіна, багатогранність і образність якої досі вивчена не в повній мірі.

Поет Пушкін

Колорит лірики Пушкіна

Лірика Пушкіна - це його поетична біографія і паралельно з цим творча літопис повсякденному і духовного життя тих далеких часів. Війна 1812-го і повстання декабристів 1825-го, кріпосне право і мрії про «вільність святу», кохані, друзі і вороги, «прекрасні миті» життя і смуток і «печаль минулих днів» - ці всі моменти знайшли письмове відображення в пушкінських віршах, посланнях, елегіях, віршованих казках, піснях, епіграмах. І всі ці теми і мотиви лірики Пушкіна настільки гармонійно поєднані автором, що не відчувається ні найменшого напруження або дисонансу в ході прочитання його творів. Це невимовне внутрішню єдність пушкінської лірики надзвичайно влучно і точно визначив В. Бєлінський: «Весь колорит ліричної і будь-який інший поезії Пушкіна - внутрішня людська краса і гуманність, що зігріває душу».

Основні мотиви лірики Пушкіна

Любовна лірика Пушкіна

Любовну лірику Пушкіна справедливо називають «енциклопедією любовних переживань». Вона вміщує широку палітру почуттів: від прекрасного і чарівного моменту першого трепетного побачення до повного розчарування і самотності спустошеною пристрастями душі. Кохання у ліриці Пушкіна дуже різна. Це і ідеальне відчуття, яке підносить душу будь-якої людини, і просто випадкове захоплення, яке раптово виникає, але так само швидко проходить, і пекуча пристрасть, що супроводжується спалахами ревнощів і образ. Основні мотиви лірики Пушкіна любовної тематики - легка закоханість, доросле та осмислене почуття, пристрасть, ревнощі і біль, образа і розчарування.

Мотив спогади в ліриці Пушкіна

Вірш «Я помню чудное мгновенье ...»

Найвідоміше вірш Пушкіна «Я помню чудное мгновенье ...» автор написав у період заслання в Михайлівському. Слова ці звернені до Ганни Петрівни Керн. Вперше Пушкін побачив її в Петербурзі в 1819 році і захопився нею. Через шість років він знову зустрів її у сусідів, поміщиків села Тригірського, куди Анна приїхала в гості до своєї тітки. Любовне почуття в душі поета спалахнуло з новою силою. Перед від`їздом Анни з Тригірського Пушкін подарував їй згорнутий вчетверо клаптик поштового паперу. Розгорнувши його, Ганна побачила поетичні рядки, які згодом стануть шедевром російської лірики і навічно прославлять її ім`я.

Композиційну будову вірша

Ліричний сюжет відображає основні біографічні віхи відносин Пушкіна і Керн, основним тут є мотив спогади в ліриці Пушкіна. Композиційно вірш розпадається на три окремі за своєю смисловою складовою частини. Кожна з них, у свою чергу, складається з двох катренів - однакового розміру чотиривіршів. У першій частині ліричний герой згадує «чудное мгновенье», коли побачив красуню і назавжди полюбив її. У другій описуються роки розставання - час «без божества і без люті». У третій - нова зустріч закоханих, новий спалах почуттів, у яких «і божество, і натхнення, і життя, і сльози, і любов». Для ліричного героя вірша любов - це як істинне чудо, божественне одкровення. Саме так відчував себе сам поет Пушкін в ту пору, саме це почуття жило в ньому тоді, і він жив ним без оглядки.

Теми і мотиви лірики Пушкіна

Вірш «Я вас любив ...»

Ще одне свій знаменитий вірш «Я вас любив ...» Пушкін написав в 1829 році разом з ще одним своїм шедевром - «Що в імені тобі моєму? ..». Спочатку твір було вписано в альбом Кароліни Собаньской, в яку поет довго і безнадійно був закоханий. Відмітною ознакою вірша «Я вас любив ...» є те, що ліричне почуття в ньому передається надзвичайно небагатослівно, але дивно афористично й виразно. У вірші майже немає ніяких метафор, прихованих образів, багатоскладових, ріжучих вухо епітетів, якими зазвичай поети тих часів зображували свої почуття до коханої. Однак образ любові, що виникає перед читачем з рядків вірша, сповнений чарівної поетичності й принади, незвичайної світлого смутку. Кульмінацією твору, що відображає основні мотиви лірики Пушкіна в любовній тематиці, є дві заключні рядки. У них поет не просто говорить, що він «любив так щиро, так ніжно», а й бажає об`єкта свого минулого обожнювання щастя з новим обранцем словами «як дай вам Бог коханої бути іншим».

Філософські мотиви

Пейзажна лірика Пушкіна



Природа незмінно була невичерпним джерелом натхнення для Пушкіна. У його віршах відображені численні образи картин природи і стихій, різні пори року, з яких поет найбільше любив осінь. Пушкін проявив себе справжнім майстром пейзажної деталі, співаком російських пейзажів, мальовничих куточків Криму і Кавказу. Основні теми, мотиви лірики Пушкіна завжди, так чи інакше, «зав`язані» з навколишньою природою. Вона мислиться поетом як самостійна естетична цінність, яка викликає захоплення, однак переважна більшість пейзажних віршів Пушкіна побудовані у формі зіставлення картин природи і ситуацій людського життя. Натуральні образи часто служать контрастним або, навпаки, співзвучним супроводом думкам і вчинкам ліричного героя. Немов живим літературним фоном виступають картини природи в ліриці поета. Вона виступає в ролі поетичних символів його мрій, прагнень, що відстоюються їм духовних цінностей.

Вільнолюбні мотиви в ліриці Пушкіна

Вірш «До моря»

Цей вірш Пушкін почав писати в 1824 році в Одесі, вже знаючи про свою нову засланні в Михайлівське, де згодом він і завершив роботу над віршем. Основні мотиви лірики Пушкіна, що має природну спрямованість, завжди йдуть паралельно - природні явища і почуття і переживання самого поета. У вірші «До моря» прощання з морськими далями стає основою для ліричних роздумів поета про трагічність людської долі, про фатальну силі, яку мають над нею історичні обставини. Море, його вільна стихія для поета є символом свободи, викликає асоціації з фігурами двох особистостей, які були володарями дум і уособленням людської могутності. Ця сама міць обставин нагальною життя представляється настільки ж сильною і вільною, як і морська стихія. Це Наполеон і Байрон, з якими Пушкін себе порівнює. Цей мотив спогади в ліриці Пушкіна, де він звертається до пішли геніям, притаманний багатьом його віршам. Геніїв уже немає, а доля поета триває у всій своїй трагічності.

Тиранія і освіта - суперечність у вірші

У вірші, крім природних мотивів, поет зближує два поняття: тиранію і освіту. Як і інші романтики того часу, Пушкін увазі у своєму творі те, що цивілізація, вводячи нову систему освіти, одночасно псує природність і щирість простих людських стосунків, керованих велінням серця. Прощаючись з вільною і потужною морською стихією, Пушкін як би прощається з романтичним періодом своєї творчості, на зміну якому приходить реалістичний світогляд. Вільнолюбні мотиви в ліриці Пушкіна все частіше миготять в більш пізніх його творах. І навіть якщо спочатку здається, що центральним стержнем вірша є пейзаж, опис природних явищ, слід шукати прихований зміст, пов`язаний з бажанням поета вивільнити свою тягу до свободи, розправити крила свого натхнення в повній мірі, не боячись і не озираючись на сувору цензуру тих бунтівних часів.

Філософська лірика Пушкіна

Пушкінська філософська лірика вміщує в себе осмислення поетом нетлінних тим людського існування: сенсу життя, смерті і вічності, добра і зла, природи і цивілізації, людини і суспільства, суспільства та історії. Важливе місце в ній належить темам дружби (особливо у віршах, присвячених ліцейським товаришам), відданості ідеалам добра і справедливості (в посланнях до колишніх ліцеїстам і друзям-декабристам), щирості і чистоті моральних відносин (у віршах-роздумах про сенс життя, про рідних і близьких поетові людей). Філософські мотиви супроводжують лірику поета тим частіше, чим старше він стає. Найбільш глибокі у філософському плані останні вірші Пушкіна, написані незадовго до його загибелі. Немов поет, передчуваючи свій відхід, боявся недосказати, недодумав і недочувствовать, бажав передати нащадкам всього себе без залишку.

Громадянська лірика Пушкіна

Громадянська тематика в ліриці Пушкіна розкривається через мотиви любові до батьківщини, через почуття національної гордості за її історичне минуле, через рішучий протест проти самодержавства і кріпосного права, загрозливого споконвічної волі людини як особистості. Основні мотиви лірики Пушкіна громадянської спрямованості - це теми свободи і внутрішньої людської сили. Свободи не тільки політичної, який полягає в служінні високим суспільним ідеалам, заснованим на принципах рівності і справедливості, але і внутрішньої свободи кожної людини, яку ніхто не в силах відняти. Головна складова віршів громадянської тематики - засудження тиранії і будь-яких форм закріпачення людини, оспівування свободи внутрішньої, особистісної, яка проявляє себе в чіткій і принципової моральної позиції, почутті власної гідності і незаплямованою совісті.

Тема поета і поезії



Поряд з громадянськими й релігійні мотиви в ліриці Пушкіна. У хвилини сумніви і внутрішнього духовного розладу поет вдавався до таких образів. Саме християнська складова немов ще тісніше наближала його до світогляду народу. Своєрідним синтезом лірики філософського та громадянського звучання є вірші, присвячені темі поета і поезії. У чому полягає призначення віршотворця і сенс самої лірики - ось ті два головних питання, які ініціюють роздуми Пушкіна над проблемами місця і ролі поета в суспільстві, свободи поетичної творчості, взаємин його з владою і власною совістю. Вершиною пушкінської лірики, присвяченій темі поета і поезії, став вірш «Я пам`ятник собі воздвиг нерукотворний ...». Твір був написаний в 1836 році і за життя Пушкіна не друкувався. Тематика і окремі сюжетні мотиви пушкінського вірші беруть початок від знаменитої оди давньоримського поета Горація «До Мельпомени». Звідти ж Пушкін взяв епіграф до свого твору: «Exegi monumentum» («Я спорудив пам`ятник»).

Основні теми мотиви лірики Пушкіна

Послання майбутнім поколінням

Основні мотиви лірики Пушкіна тих часів - послання представникам прийдешніх поколінь. За своїм змістом вірш «Я пам`ятник собі воздвиг нерукотворний ...» являє собою своєрідний поетичний заповіт, що містить самооцінку творчості поета, його заслуг перед суспільством і нащадками. Значення, яке буде мати його поезія для прийдешніх поколінь, Пушкін символічно співвідносить з пам`ятником, який вознісся вище «Олександрійського стовпа». Олександрійський стовп - це пам`ятник давньоримському полководцю Помпею в єгипетській Олександрії, але для тодішнього читача він перш асоціювався з пам`ятником імператору Олександру, спорудженому в Петербурзі у вигляді високого стовпа.

Класифікація основних мотивів лірики Пушкіна

Дуже чітко показує основні мотиви лірики Пушкіна таблиця, представлена нижче:

Жанри лірики

Мотив

Філософія

Мотив свободи - як внутрішньої, так і цивільної

Людські взаємини

Мотив любові і дружби, відданості і сили земних людських уз

Ставлення до природи

Мотив близькості з природою, зіставлення її з людиною та її внутрішнім світом

Релігія

Мотив релігійний, особливо близький читачеві тих часів

Поезія

Мотив глибоко філософський, що дає відповідь на питання про місце поета і поезії у світі літератури в цілому

Це лише загальний опис основних тематик творів великого поета. Всі до єдиного мотиви лірики Пушкіна таблиця вмістити не може, настільки багатогранна і всеосяжна поезія генія. Багато літературні критики визнають, що для кожного Пушкін свій, кожен відкриває для себе нові і нові грані його творчості. На це й розраховував поет, говорячи у своїх записах про бажання пробудити у читача бурю емоцій, змусити його мислити, зіставляти, переживати і, головне, відчувати.




» » Основні мотиви лірики Пушкіна. Теми і мотиви лірики Пушкіна