Що таке мотив: теоретична розробка поняття

Теорії мотивації розроблялися різними науковими школами протягом тривалого історичного часу, і на сьогоднішній день сформувалося досить багато наукових підходів до пояснення цього феномена. А.Н. Леонтьєв, наприклад, вважав, що мотив і мотивація в психології представляють собою цілу сферу наукового інтересу, в рамках якої досліджуються питання здібностей, динаміки психічних процесів, пов`язаних зі знаннями та їх засвоєнням. Тому відповідь на питання, що таке мотив, він шукав у його джерелах - практичної діяльності. Такий підхід у науці отримав назву когнітивного, де свідомість і знання займають центральне місце.

Інші підходи досліджували мотивацію як фактор поведінкового походження та значення. Зокрема, Аткінсон розробив концепцію, згідно з якою, окрім власне знаннєвого аспекту, розглядався мотив як регулятор поведінки, тобто його значимість розширювалася, поширюючись практично на всю сферу соціальних відносин.

У найзагальнішому вигляді мотиви можна трактувати як стійкі спонукальні причини скоєння людиною будь-яких вчинків, дій чи навіть ведення певного способу життя. Мотивація ж у цьому контексті постає як динамічний процес, який включає в себе ініціалізацію людської поведінки, визначення напрямку цієї поведінки, його пояснення собі і оточуючим, організацію та активність, тобто ступінь стійкості діяльності відповідно до даними мотивом.

Розуміння того, що таке мотив, є вихідним параметром характеристики потреб людини. У цьому проявляються його сила, частота прояву і виникнення, методи і способи реалізації. Ще одне важливе значення мотив як поняття набуває при дослідженні мети діяльності людини. Тут його природа виявляється в тому, що їм визначається актуальність цілі і ступінь її усвідомлення. Справа в тому, що мотивація поведінки досить часто проявляється як усвідомлена і несвідома

Щоб більш системно уявити собі, що таке мотив, які наукові трактування прийняті і сформувалися в науці, найкраще показати зміст концепцій, сформованих в психології стосовно до даної проблеми.

Еволюційна теорія Дарвіна дала поштовх до дослідження психічної природи людини спочатку на рівні інстинктів. Фрейд, Макдауголл, Павлов та інші прагнули пояснити багато (якщо не всі) форми людської поведінки дією вроджених інстинктів, які й розглядалися ними як основні мотиваційні установки. Потім обмеженість такого трактування призвела до появи поведінкової теорії (бихевиористической).

Цей напрямок у психології найбільш чітке оформлення отримало в працях Уотсона, Халла, Скіннера, в яких вони спробували пояснити мотив як детерминирующий поведінку, стимульно-реактивний фактор. Значний внесок у розвиток цього напрямку психології і з`ясування, що таке мотив і яка його природа, внесли Бернштейн і Анохін.

У другій половині минулого століття сформувалася відома доктрина «суспільства загального споживання», одним із теоретиків якої був У. Маслоу. Представники цієї наукової школи трактували мотив як динамічне явище, розвивається відповідно до еволюцією людських потреб. Таку вони представляли наступним чином. Потреби формуються послідовно і супроводжують все життя людини. Їх динаміка наступна: спочатку виникають і розвиваються фізіологічні (голод, спрага та ін.) Потреби, потім, послідовно, потреби в безпеці, в приналежності і любові, у повазі, в знаннях і уміннях (пізнавальні), в самоактуалізації (реалізація своїх цілей) . Паралельно з цим процесом йде процес розвитку мотиваційної сфери людини, яка може запізнюватися по відношенню до потреб, а може й випереджати її. Цим дисонансом або гармонією, в кінцевому рахунку, і визначається поведінка людини в суспільстві.