Проекція в психології. Особистість у психології. Психологічні захисту

Термін «проекція», який використовується в геометрії, фізики, психології та в інших науках, походить від латинського слова projectio, яке дослівно перекладається як «кидання вперед». Саме в психології ім позначають один з механізмів психологічного захисту особистості.

Основні способи психологічного захисту особистості

Перш ніж перейти до розкриття сутності проекції, буде незайвим дати загальне визначення таким психологічним процесам як механізми захисту, а також з`ясувати, які існують способи цього захисту.

Поняття психологічного захисту народилося в рамках психоаналізу. Його ввів основоположник цього вчення Зигмунд Фрейд в 1894 році. Згідно з ним, особистість для боротьби з різними болючими і важкими переживаннями починає користуватися механізмами психологічного захисту. Вони в скрутну для людини хвилину допомагають зберегти психічне здоров`я і цілісність особистості шляхом спотворення реальності. Тобто першочергове функція цих механізмів - захистити від негативного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів (тобто від самого себе) особистість. У психології вона виступає, як носій індивідуального початку, яка наробила своїм особливим внутрішнім світом. Тому механізми захисту для кожного конкретного випадку бувають індивідуальними. Тим не менш, вчені в результаті множинних досліджень змогли систематизувати їх і виявили кілька основних способів психологічного захисту. У них беруть участь практично всі психічні функції (пам`ять, увага, сприйняття, уява, емоції, мислення і т. Д.), Проте в кожному окремому випадку домінує лише одна з них. Залежно від цього розрізняють такі способи психологічного захисту:

1. Заперечення.
2. Придушення.
3. Витіснення.
4. Раціоналізація.
5. Реактивні освіти.
6. Заміщення.
7. Іронія.
8. Сновидіння.
9. Сублімація.
10. Проекція (у психології).
11. Ідентифікація.
12. Фантазія (мрія).
13. Передача.
14. Интроекция.
15. Деперсоналізація та ін.

Кожен з цих механізмів є спеціально сформульованої програмою боротьби з тривогою і напругою. Вони допомагають людині у вирішенні не тільки зовнішніх, а й внутрішніх конфліктів. Так, наприклад, завдяки проекції людина може на несвідомому рівні переносити відповідальність і вину за деякі свої ганебні (у його розумінні) нахили на іншу людину або ж приписати свої якості чи почуття іншим.

Форми психологічного захисту

У науці розрізняють чотири основні форми психологічного захисту, а саме: активні, «капітуляція», сверхзащіта і «раціоналізація».

Активна форма захисту

Вона може відбуватися шляхом пошуку «мішені» - когось або чогось, на кому можна вимісити свій поганий настрій або накопичену агресію, також шляхом екстрапунітівних, при якій спостерігається тенденція звинувачувати в своїх помилках або невдачах когось іншого, але не себе . До даної формі захисту відноситься і «праведний гнів», коли людина обрушується з докорами на кого-то для того, щоб виправдати ті негативні почуття, які виникають у нього, наприклад заздрість. Самоствердження за рахунок приниження гідності іншої людина є найбільш негативною формою спрацьовування механізму психологічного захисту. І теж відноситься до даної категорії. Крім цього, до активної форми захисту можна віднести девальвацію об`єкта занепокоєння, тобто приписування даної особистості негативних характеристик, якими він насправді може і не володіти.

Психологічний захист шляхом капітуляції

Коли людина, оцінюючи свої досягнення в житті, відчуває внутрішню незадоволеність, то він вдається до такої форми захисту як капітуляція. Вона може бути виражена геронтолізмом або пуерілізма. Наприклад, він може втішати себе тим, що у нього все ще попереду, або ж, навпаки, звинувачувати в своїх невдачах вік, мовляв, якби я був молодий, то все було б інакше. До речі, до даного типу також відноситься інтропунітивного (протилежність екстрапунітівних), коли особистість у всьому звинувачує себе. До даної формі в основному вдаються люди, що володіють комплексом неповноцінності.

Сверхзащіта

Під впливом глибоких переживань або стресу людина перестає сприймати всю неприємну для себе інформацію і чує тільки хороше. Цей психологічний прийом називається селекцією інформації, з ним чомусь схожий механізм заперечення або уникнення, коли індивід не бажає вірити в те, що трапилося і заперечує це.

Так званий «Захист фасадів» також відноситься до механізму «сверхзащіти», коли тихий людина раптом починає поводитися незвично нахабно і цим ввергає оточуючих в шок. Девальвація загрози, а також персоналізація тривоги теж є прийомами сверхзащіти. І якщо в першому випадку людина відштовхує від себе думки про навислу над ним загрозу зважаючи вчинення ним тих чи інших дій (наприклад, куріння - як наслідок загроза раку легенів), то в другому випадку, він у своїх тривогах, які найчастіше бувають безпричинними, шукає винуватців ззовні. До сверхзащіте також відносяться перестраховка (ніколи не летіти на літаках, їсти здорову їжу і т. Д.), Фіксація, витіснення, сверхконсерватізм, діфлексія (те ж, що і відхід у себе), відключення від дійсності, деперсоналізація (коли людина, щоб відключитися від основної проблеми, починає займатися чимось незначним і т. д.), «розсічення гордієвого вузла» (неусвідомлений ризик), символічні або ритуальні дії (віра в прикмети), сублімація (переоцінка життєвих цінностей) і т. д.

До речі, люди з високим рівнем психологічного захисту вдаються до зовсім інших прийомам, таким як оптимізм, ясність у думках, аналіз, реальний погляд на речі, ставлення до самого себе з гумором і т. Д. Однак так ставитися до проблем може тільки справжня особистість. У психології, незважаючи на те що під словом «особистість» сприймається будь-яка істота, яка наділена свідомістю, мовою, творчими можливостями і т. Д., Проте в повсякденному житті говорячи про особистості, мають на увазі тих людей, які мають силу волі і характеру , є неординарними і сильними людьми.

Захист через раціоналізацію

До них в першу чергу відносяться установки самозахисту, або як це називають у психології «сам собі адвокат». Напевно, кожен бачив фільм «Найчарівніша і найпривабливіша». У ньому головна героїня використовує саме цю форму психологічного захисту. Проекція, спотворення, заміщення дійсності, интроекция, ідентифікація себе з соціально-значимої особистістю, розчинення відповідальності і т. Д. Також відносяться до захисту через раціоналізацію. Іноді спотворення реальності буває у вигляді зсуву за часом. Коли для людини все те, що мало місце кілька років тому, здається, мало не доісторичним. Далі в статті ми спробуємо викласти суть одного з механізмів психологічного захисту - проекції. Як вже було зазначено вище, захист в даному випадку здійснюється через раціоналізацію.

Що таке проекція?

Проекція в психології є способом перенесення своїх власних почуттів і таємних бажань на інший одухотворений або неживий об`єкт. З першим, здається, все зрозуміло, що ж стосується неживих об`єктів, то це відбувається в тому випадку, коли людина наділять предмети або явища природи, своїми відчуттями, наприклад, тривожне море, вороже небо, плакуча верба і т. д. У самому простому розумінні людина, час від часу відчуває спалахи жорстокості, бачить і в інших людях жорстокість, брехун думає, що всі його навколо обманюють. Це відбувається тому, що людина не сприймає в собі цих якостей, не може реально оцінити себе як би з боку, однак цей постійний конфлікт із самим собою призводить до того, що він несвідомо вдається до проекції, яка як і интроекция - це психологічні захисту. Фрейд вважав, що вони найчастіше зустрічаються у людей з пароноідним або істероїдним розладами. У даному контексті під цим терміном розуміють механізм суб`єктивного сприйняття, яке може бути як позитивним, так і негативним.

Негативні і позитивні сторони проекції

Коли людей деякий час гризе почуття провини або ж вони відчувають тривогу і страх, то у них у свідомості починають спрацьовувати ті чи інші захисні механізми. Наприклад, проекція. У психології це спосіб перенесення своїх власних почуттів і таємних бажань на інший об`єкт. Наприклад, людина, яка відчуває таємне бажання змінити своїй дружині, але не сприймає і навіть соромиться цього, починає проектувати ці бажання на дружину. В результаті цього він починає вірити, що не він, а дружина хоче змінити йому. Як наслідок, він раз у раз закочує сцени ревнощів, звинувачує її у всіх смертних гріхах, хоча на це у нього немає ніяких причин. Іншим прикладом служить історія про старіючої красуні, яка, боячись старості, починає бачити в своїх ровесниць ознаки старіння і висловлювати це їм в обличчя. Одним словом, проекція в психології є механізмом суб`єктивного сприйняття, яке може бути як позитивним, так і негативним. Наведені вище приклади вказують на негативну сторону цього механізму.

З іншого боку, проекція в психології може мати і позитивні сторони. Наприклад, позитивної проекцією є співпереживання, яке може підвищити ступінь взаєморозуміння між людьми. Співпереживання комусь у психологічній науці називають емпатією. У його основі лежить все той же механізм проекції, коли людина, співпереживаючи іншому, проектує на себе його почуття. В результаті він здатний краще розуміти стан цього «іншого».

Висновок

Основні проблеми психології особистості, до яких належить і проблема її психічного здоров`я, тісно взаємопов`язані з механізмами психологічного захисту, до яких вдається індивід (несвідомо), щоб зберегти цілісність свого психічного здоров`я.