Агресія - це ... Агресія: види агресії. Агресивна поведінка підлітків

Щоденне зведення новин постійно лякає пересічного обивателя кількістю актів насильства у всіх куточках світу. Та й повсякденне життя рясніє сварками, криками та іншим проявом ворожості.

Агресія в сучасному суспільстві сприймається як зло і піддається публічного осуду. Однак існує маса прикладів ворожого поведінки як окремих індивідуумів, так і цілих груп людей.

Навіщо люди заподіюють страждання один одному, які причини міжособистісних і глобальних конфліктів? На ці питання немає чіткої відповіді, але вивчення явища агресивності в різних аспектах життєдіяльності людини допоможе краще розібратися в проблемі.

Що таке агресія?

У світі існує безліч підходів до визначення причини виникнення, змісту і видів протидії такій поведінці. Так, деякі психологи вважають, що агресія - це вроджена якість людини, пов`язане з інстинктивними поривами. Інші співвідносять дане поняття з необхідністю в здійсненні розрядки індивідуумом (фрустрації), треті сприймають її як прояв соціального навчання людини, що виник на підставі минулого досвіду.

Таким чином, подібний тип прояви особистості являє собою навмисне поведінку, яка носить деструктивний характер і призводить до фізичного або психологічного збитку і дискомфорту у інших індивідуумів.

Агресія в психології, та й у повсякденному житті, часто асоціюється з гнівом, злістю, люттю, тобто вкрай негативними емоціями. Насправді ворожість може виникати і в спокійному холоднокровний стані. Подібна поведінка може стати наслідком негативних установок (бажання нашкодити чи образити) або бути невмотивованим. На думку багатьох експертів, обов`язковою умовою агресивної поведінки повинна бути його спрямованість на іншого індивідуума. Тобто удари кулаком по стіні і биття посуду - це прояви не ворожого, а експресивного поведінки. Але спалаху неконтрольованих негативних емоцій можуть згодом бути перенаправлені і на живі істоти.

Історичні підходи

Визначення агресії здійснюється за допомогою різних підходів. Основними з них є:

1. Нормативний підхід. Особлива увага приділяється протиправності дій і порушення загальноприйнятих норм. Агресивним вважається поведінка, яка включає в себе 2 основні умови: мають місце згубні для жертви наслідки і при цьому порушені норми поведінки.
2. Глибинно-психологічний підхід. Стверджується інстинктивна природа агресії. Вона є невід`ємною вродженої рисою поведінки будь-якої людини.
3. Цільовий підхід. Досліджує вороже поведінку з точки зору її цільового призначення. Згідно даним напрямком, агресія - це інструмент самоствердження, еволюції, адаптації та присвоєння життєво важливих ресурсів і територій.
4. Результативний підхід. Акцентує увагу на наслідках такої поведінки.
5. Намерітельний підхід. Оцінює мотивації суб`єкта ворожості, що спонукали його на подібні дії.
6. Емоційний підхід. Розкриває психоемоційний аспект поведінки і мотивації агресора.
7. Багатоаспектний підхід включає в себе аналіз всіх чинників агресії з глибоким вивченням найбільш значущого, з точки зору окремого автора.

Велика кількість підходів до визначення даного психологічного явища не дає вичерпного його визначення. Занадто великим і багатогранним є поняття «агресія». Види агресії дуже різноманітні. Але все ж слід розібратися і класифікувати їх з метою більш чіткого розуміння причин і розробки способів боротьби з цією серйозною проблемою сучасності.

Агресія. Види агресії

Єдину класифікацію видів агресії і її причин створити досить складно. Однак у світовій практиці часто користуються її визначенням за методом американських психологів А. Басса і А. Дарки, яке включає п`ять складових:

1. Фізична агресія - на іншого індивідуума використовується фізичний вплив.
2. Непряма агресія - відбувається прихованим шляхом (недобрі подшучіванія, створення пліток) або не спрямована на конкретну людину (безпричинні крики, тупання ногами, інші прояви вибухів люті).
3. Роздратування - підвищена збудливість на зовнішні подразники, яка часто призводить до сплеску негативних емоцій.
4. Вербальна агресія - прояв негативних почуттів через вербальні реакції (вереск, крики, лайка, погрози і т. Д.).
5. Негативізм - опозиційна поведінка, яке може проявлятися як у пасивній, так і в активній формі боротьби проти сталих законів і традицій.

Типи вербальних реакцій

Прояв агресії у вербальній формі згідно А. Бассу поділяється на три основних типи:

1. Відкидання - реакція, яка будується за типом «іди геть» і більш грубі форми.
2. Ворожі зауваження - формуються за принципом «твоє присутність мене дратує».
3. Критицизм - агресія, спрямована не конкретно на людину, а на його особисті предмети, роботу, одяг, інше.

Психологи виділяють також інші форми ворожості. Так, згідно Х. Хекхаузену, існує інструментальна і ворожа агресія. Ворожа є самоціллю і приносить безпосередній шкоду іншій людині. Інструментальна ж - проміжне явище в досягненні якої-небудь мети (наприклад, вимагання).

Форми прояву

Форми агресії можуть бути найрізноманітнішими і розділяються на наступні види дій:

• негативні (деструктивні) - позитивні (конструктивні) ;
• явні (відкрита агресія) - латентні (прихована) ;
• прямі (спрямовані безпосередньо на об`єкт) - непрямі (впливають через інші канали) ;
• его-синтонний (приймаються самою особистістю) - его-дистонія (засуджуються своїм "я") ;
• фізичні (насильство над фізичним об`єктом) - вербальні (атака словами) ;
• ворожі (мета агресії - безпосередній шкоду) - інструментальні (ворожість - лише засіб досягнення іншої мети).

Найпоширенішими в повсякденному житті проявами агресивності є підвищення голосу, лихослів`я, образи, примус, фізичний вплив, використання зброї. Приховані форми включають в себе шкідливе бездіяльність, відхід від контакту, заподіяння шкоди собі аж до самогубства.

На кого може бути спрямована агресія?

Напади агресії можуть бути спрямовані на:

• виключно близьких людей - нападкам піддаються тільки члени сім`ї (або один член), з іншими поведінку обичное;
• людей не з сімейного кола - педагогів, однокласників, лікарів і т. д
• самого себе - як на власне тіло, так і на особистість, відбувається у формі відмови від їжі, нанесення каліцтв, кусання нігтів і т. д
• тварин, комах, птахів і т. д
• неживі фізичні об`єкти - у формі псування майна, з`їдання неїстівних предметів;
• символічні предмети - захоплення агресивними комп`ютерними іграми, колекціонування зброї, інше.

Причини агресивної поведінки

Причини ворожості людини також різноманітні і викликають суперечки у професійних психологів.

Прихильники біологічної теорії дотримуються думки, що агресія - це:

• природжена реакція людини, пов`язана з інстинктом самозбереження (Напад - кращий захист) ;
• поведінка, що виникає як результат боротьби за територію і ресурси (конкуренція в особистому і професійному сферах) ;
• спадкове властивість, отримане разом з типом нервової системи (неврівноваженою) ;
• наслідок порушень гормонального фону (надлишок тестостерону або адреналіну) ;
• наслідок вживання психотропних речовин (Алкоголю, нікотину, наркотиків).

Згідно социобиологическому підходу люди зі схожими генами сприяють виживанню один одного навіть шляхом самопожертви. У той же час вони проявляють агресію до індивідуумів, які сильно від них відрізняються і містять мало загальних генів. Це пояснює конфліктні спалаху між представниками соціальних, національних, релігійних та професійних груп.

Психосоціальна теорія пов`язує підвищену агресивність з якістю життя людини. Чим гірше його стан (не виспалися, голодний, не задоволений життям), тим він більш ворожий.

Фактори, що впливають на рівень агресивності

Згідно соціальної теорії, агресія - це придбане протягом життя властивість людини. Причому розвивається вона на тлі наступних факторів:

• неблагополучні сім`ї (часті сварки між батьками, застосування фізичного впливу на дітей, нестача батьківської уваги) ;
• щоденний показ та пропаганда насильства на телебаченні та в інших ЗМІ.

Психологи також тісно пов`язують фактори агресії людини з такими його особистісними якостями:

• домінантний стиль поведінки;
• підвищена тривожність;
• тенденція до виявлення ворожості дій інших індівідуумов;
• підвищений або, навпаки, занижений самоконтроль;
• знижений самоповагу і часте утиск власного достоінства;
• повна відсутність потенціалу, в тому числі творчого.

Як вести себе з агресором?

Агресія - це дія, спрямована зазвичай на руйнування. Тому необхідно запам`ятати деякі основні правила поведінки з негативно налаштованим індивідуумом:

1. Якщо людина перебуває в сильному психологічному збудженні, а проблема незначна, спробуйте перевести розмову на іншу тему, перенести час обговорення, тобто уникнути розмови-подразника.
2. Позитивно позначиться на взаєморозумінні, якщо сторони конфлікту подивляться на проблему зі сторони, неупередженим поглядом.
3. Необхідно спробувати зрозуміти агресора. Якщо причина залежить від вас, прийміть можливі заходи щодо її усунення.
4. Іноді корисно продемонструвати агресору співчуття і розуміння.
5. Допомагає також згода з ним у тих пунктах, де він дійсно прав.

Визначте, до якого типу належить агресор

Конкретні методи протидії ворожості залежать безпосередньо від різновиду особистості агресора:

1. Тип «Танк». Дуже грубі і прямі люди, які в конфліктній ситуації прут напролом. Якщо питання не дуже важливий, краще поступитися або пристосуватися, дати агресору спустити пар. Не можна ставити під сумнів його правоту, своє ж думку слід висловити без емоцій, адже спокій зазвичай пригнічує лють такої людини.
2. Тип «Бомба». Дані суб`єкти не злі за природою, однак можуть спалахнути, як діти. При спалаху ворожості необхідно дати вийти емоціям такої людини, заспокоїти його і спілкуватися нормально далі, оскільки це відбувається не зі зла і часто проти волі самого агресора.
3. Тип «Снайпер». Зважаючи на відсутність фактичної влади створює конфлікти за допомогою інтриг. Важливо пред`явити винуватцю докази його закулісних ігор і потім шукати рішення даного питання.
4. Тип «Рупор». Ці люди критикують все на світі, починаючи від дійсних проблем і закінчуючи уявними. Вони хочуть бути почутими. При контакті з такого плану агресором необхідно дати йому вилити душу, погодитися з його думкою і спробувати перевести розмову в інше русло. При поверненні до цієї теми слід переключити його увагу з проблеми на шляху її вирішення.
5. Тип «Складаний ножик». Такі люди часто готові йти на допомогу, поступаються у багатьох питаннях. Однак відбувається це тільки на словах, а на практиці все навпаки. При спілкуванні з ними необхідно наполягати на важливості для вас саме правди з їхнього боку.

Як позбутися дискомфорту після спілкування?

У сучасному світі у людей досить високий рівень агресії. З цього випливає необхідність правильного реагування на чужі нападки, а також контролю власного психоемоційного стану.

У момент ворожої реакції потрібно зробити глибокий вдих-видих, порахувати до десяти, що дозволить абстрагуватися від сьогочасної спалаху емоцій і раціонально поглянути на ситуацію. Також корисний розповідь опоненту про свої негативні відчуття. Якщо все це не допомогло, можна виплеснути надлишок гніву за допомогою одного з занять:

• спорт, йога або активні ігри на свіжому повітрі;
• пікнік на природі;
• відпочинок в караоке-барі або на діскотеке;
• генеральне прибирання (можна навіть з перестановкою) в будинку;
• написання всього негативу на папері з подальшим її знищенням (треба її порвати або спалити) ;
• можна побити посуд або просто подушку (цей варіант набагато дешевше) ;
• розмова з найближчими і, головне, розуміючими людьми;
• плач також дає відчутну емоційну разрядку;
• зрештою, можна просто зайнятися своєю улюбленою справою, це, безсумнівно, підніме настрій.

У більш важких випадках людина самостійно не може впоратися з негативними емоціями. Тоді необхідно звернутися до психотерапевта або психолога. Фахівець допоможе розпізнати причини такого стану, дати визначення агресії в кожному конкретному випадку, а також знайти індивідуальні методи вирішення даного питання.

Причини дитячої агресії

Дуже важливим аспектом, який не можна обійти увагою, є підліткова агресія. Батькам дуже важливо розібратися, що стало причиною такої поведінки, адже це дасть можливість надалі скорегувати реакції дитини. Дитяча ворожість має схожі з дорослою причини, але володіє і деякими особливостями. До основних належать:

• бажання щось получіть;
• прагнення домініровать;
• привернення уваги інших дітей;
• самоутвержденіе;
• захисна реакція;
• отримання почуття власної переваги за рахунок приниження інших;
• помста.

Агресивна поведінка підлітків у половині випадків - це результат прорахунків у вихованні, недостатнього або надмірного впливу, небажання зрозуміти дитину або банальний брак часу. Такий характер формується при авторитарному типі батьківського впливу, а також в неблагополучних сім`ях.

Агресія у підлітків також виникає при наявності ряду психологічних чинників:

• низький рівень інтелекту та комунікативних способностей;
• примітивізм ігровий діяльності;
• слабкі навички самоконтроля;
• проблеми зі сверстнікамі;
• невисока самооцінка.

Залишена на самоплив агресія з боку дитини в майбутньому може перерости у відкриті конфлікти і навіть асоціальна поведінка в зрілому віці. Дитяча психологія виділяє практично такі ж види ворожості, як і доросла. Тому більш детально зупинимося на питаннях боротьби з нею, яка має деякі відмінності від випадків з дорослими людьми.

Як боротися з агресією у дитини?

Самим головним правилом у вихованні є дотримання особистого прикладу. Дитина ніколи не буде реагувати на вимоги батьків, які розходяться з їх власними вчинками.

Реакція ж на агресію не повинна бути миттєвою і жорстокою. Дитина буде зривати злість на інших, приховуючи свої справжні емоції від батьків. Але не повинно бути і потурання, оскільки діти дуже добре відчувають невпевненість з боку батьків.

Агресивна поведінка підлітків вимагає своєчасної профілактики, а саме планомірного і підконтрольного формування довірчих і доброзичливих відносин. Сила і слабкість з боку батька тільки погіршать становище, реально допоможуть лише щирість і довіра.

До конкретних кроків боротьби з агресією у дитини можна віднести наступні:

1. Навчити його самовладанню.
2. Напрацювати навички поведінки в конфліктних ситуаціях.
3. Навчити дитину висловлювати негативні емоції в адекватній формі.
4. Прищепити йому розуміння і співпереживання іншим людям.