Фінансова діяльність держави

Для реалізації завдань, поставлених перед державою правлячою верхівкою, необхідно широко використовувати всю його фінансову систему. У результаті всієї державною машиною здійснюється діяльність щодо цілеспрямованого і планомірного отримання, розподілу і подальшого використання централізованих та децентралізованих різноманітних грошових фондів або, іншими словами, фінансова діяльність держави.

Виходячи з сьомої статті Конституції Російської Федерації, самої головною, визначальною, що дає сенс метою всієї цієї бурхливої діяльності є створення таких умов, які забезпечать людині гідне життя в рідній країні і вільне особистісний розвиток.

Фінансова діяльність держави - це виконання ним функцій планомірного отримання, розподілу та подальшого використання всіх фінансових ресурсів для здійснення соціально-економічного спрямування у розвитку країни, забезпечення її безпеки та обороноздатності. Існують різні методи щодо здійснення такої діяльності.

Широта їх вибору залежить від наступних факторів:

1) Суб`єкта взаімоотношеній-

2) Умов використання доступних державі фінансових ресурсів-

3) Умов їх акумуляції.

Методи фінансової діяльності держави можна умовно поділити на метод збору грошових коштів та метод розподілу зібраного і його використання. Серед методів збору фінансових ресурсів найважливішим є збір податків. За допомогою податків гроші вилучаються в обов`язковому порядку у відомому розмірі та в строго обмежені терміни. Інший метод примусового вилучення коштів у населення і юридичних осіб - це обов`язкові внески до державних фондів, наприклад, пенсійний фонд або ж фонд соц. страхування і тому подібні інститути.

Крім примусових методів, фінансова діяльність держави в плані збору коштів полягає ще й у зборі добровільних внесків, приміром, продажу цінних державних паперів (хоча метод з облігаціями державної позики можна назвати добровільним лише частково, так як державою пропонується безліч механізмів поширення такого роду паперів, так би мовити у своєрідному добровільно-примусовому порядку), вклади у банки, пожертвування і тому подібному.

А ось для розподілу і використання матеріальних ресурсів в основному застосовуються такі методи, як фінансування і кредитування. Фінансування передбачає зворотний, але безоплатне надання грошових ресурсів, а кредитування - і поворотне, і оплатне надання. Фінансування застосовується виключно для державних організацій, а от кредитування може бути застосоване як для державних, так і для недержавних організацій.

Фінансову діяльність держави здійснюють всі органи влади, кожен в межах своєї компетенції. Державна Дума, відповідно до положень Конституції Російської Федерації, приймає закони, що регламентують усі сфери господарських відносин. Ці закони, за якими і буде надалі здійснюватися фінансова діяльність держави, потрапляють на обговорення та затвердження в Раду Федерації. Уряд країни являє собою виконавчу владу, яка займається розробкою та поданням в Думі бюджету країни, стежить за його виконанням і організовує це саме виконання, дає перед Думою звіт, проводить єдину фінансову, грошову і кредитну політику на всій території держави. Для здійснення конкретно фінансової діяльності в межах Російської Федерації і з її закордонними партнерами створені МінФін Росії, Федеральне казначейство, Центробанк і тому подібні фінансові інститути.