Конклюдентні дії

Конклюдентні дії являють собою діяння особи не в усному або письмовому вигляді, а конкретні поведінкові акти. Вони можуть бути самими різними.

Заходи по виконанню умов договору, закріплених в оферті, вироблені особою, яка отримала оферту в термін, вважається акцептом (згодою на оплату), якщо інше не передбачається законом, іншими актами або в оферті не вказано. У цьому випадку вважається, що учасники сформувалися відносин досягли угоди щодо значимих умов договору. Разом з цим при такому варіанті в ряді випадків досить складно визначити волю особи, яка здійснює конклюдентні дії. У зв`язку з цим для перетворення на акцепт необхідно їх здійснення відповідно до умов, зазначених в оферті.

Відповідно до законодавства, що діяло раніше, конклюдентні дії не зв`язувалися з якими-небудь правовими наслідками. Це, в свою чергу, ставило сумлінних учасників майнових відносин в складне становище. Починаючи відвантаження у відповідь на пропозицію контрагента, який згодом відмовлявся від оплати замовлення, вони несли втрати, тому що при цьому суд відмовляв у стягненні пені за прострочення платежу і збитки, спровоковані несвоєчасною оплатою продукції. Відмови були обумовлені тим, що орган правосуддя сприймав дані відносини як бездоговірну. У підсумку на практиці часто виникали ситуації, коли законні (формально) рішення зупиняли ту чи іншу сферу цивільного обороту.

Необхідно відзначити, що у випадку, коли сторони прямо обумовлюють акцепт, конклюдентною форма стає неприйнятною. Наприклад, Міжнародним комерційним арбітражним судом при розгляді позовних вимог, що випливають з угоди будівельного підряду, було встановлено, що умови договору допускали виконання додаткових робіт відповідно до вказівки замовника на підставі підписання відповідного доповнення до основної угоди, якщо вони (роботи) нададуть вплив на терміни і вартість виконання основних договірних зобов`язань. В рамках зазначеного прямої вимоги про необхідність підписання доповнення про внесення змін до обсягів робіт суд не зміг визнати позицію позивача обгрунтованою. Відповідно до позиції заявника, зазначені угоди були фактично результатом скоєних конклюдентних дій шляхом направлення відповідачу оферти (пропозиції) про виконання додаткових робіт та прийняття їх відповідачем у вигляді допуску на будмайданчик робочих підрядника.

У арбітражної судової практиці має місце і питання про можливість прийняття як акцепту проекту договору, відповідно до якого передбачена неодноразова відвантаження продукції протягом терміну дії, випадок, коли отримало такий проект особа виконала обов`язки, передбачені тільки протягом першого періоду його дії. У цьому зв`язку Пленумами Вищого арбітражного та Верховного Суду було роз`яснено, що визнання відповідних дій акцептом не вимагає виконання умов оферти в повній мірі. При цьому достатньо, щоб отримало проект обличчя почало виконувати його на зазначених умовах та у встановлений термін для його акцепту.

Досить рідко конклюдентні дії застосовуються для розірвання договору. У цих випадках нерідко в судовій практиці виникають проблеми по їх належному тлумаченню.

Існує ряд ознак, характерних для конклюдентних дій. У першу чергу, вони повинні відповідати хоча б деяким умовам договору. Розглянуті дії не повинні суперечити предмету угоди як суттєвого умові. Крім того, вони повинні відбуватися у строк, який встановлений для акцепту певної оферти.

Майнові правовідносини (односторонні угоди, в тому числі) виникають в результаті певних діянь. При цьому важлива правильна їх трактування.