Виконавче провадження: основні стадії і сторони
Виконавче провадження - це порядок, встановлений законом і спрямований на реалізацію актів юрисдикційних органів. Він носить примусовий характер. Основною його метою є забезпечення захисту порушених прав чи інтересів. При цьому слід чітко розмежовувати виконавче провадження і виконання судових постанов. Оскільки останні не завжди потребують вчиненні, а не для всіх рішень необхідний примусовий характер застосування. Наприклад, визнання права власності може бути виконане як через реєстрацію в компетентному органі, так і через пред`явлення документа, що підтверджує право. Крім цього, постанови, що тягнуть державний примус, можуть приводитися в дію як на добровільній основі, так і примусово, але без залучення, наприклад, судових приставів.
Виконавче провадження регулюється ФЗ «Про виконавче провадження», ФЗ «Про судових приставів», а також іншими актами, які встановлюють порядок та умови примусового приведення в дію. Наприклад, Сімейний кодекс, в якому визначається порядок виконання судового рішення у спорах, що мають відношення до виховання дітей і до порядку сплати аліментів. Разом з тим виконання покарання у вигляді штрафних санкцій та вироків суду про конфіскацію майна визначені Кримінально-виконавчим кодексом.
Основними учасниками виступають сторони, суд, прокурор, органи, представники сторін та інші особи, які беруть участь у виконанні правозастосовних актів або сприяють виконавчому процесу. Сторонами в такому виробництві є боржник і стягувач. Останній - організація або громадянин, на чию користь видано документ. Боржник - суб`єкт, зобов`язаний за виконавчим договором здійснювати необхідні дії.
Варто відзначити, що виконавче провадження не може початися саме собою. Для цього потрібна наявність приводу і підстави. Останнім є вступ в силу судової постанови. Приводом же служить подача в Службу приставів заяви з доданим до нього виконавчим документом. Тільки при наявності цих двох складових пристав починає свою роботу щодо конкретної справи.
Однак іноді виникають ситуації, що вимагають призупинення виконавчого провадження. Якщо ще донедавна дана дія могло бути здійсненно тільки судом, то, згідно з новими правилами, пристав-виконавець теж має на це право. Більш того, призупинення може стосуватися всього обсягу справи, а може тільки частини. Воно може також носити добровільний або обов`язковий характер.
Обов`язкове зупинення виконавчого провадження відбувається при пред`явленні позову про звільнення від арешту майна, заперечування результатів його оцінки та постанови пристава-виконавця, а також в інших випадках, передбачених законодавчим актом. Якщо таке виробництво було припинено, то воно може бути відновлене визначенням того суду, в юрисдикції якого судовий пристав виконує свої обов`язки.
Закінчення виконавчого провадження можливо приставом-виконавцем у тих випадках, коли відбулося фактичне виконання вимог, а також при ліквідації організації-боржника. Дана дія здійснюється судом в результаті смерті стягувача, при втраті можливості виконання, а також при відмові стягувачем від отримання речі, яка була вилучена у боржника.