Порушення виконавчого виробництва

У судовій практиці існує таке поняття, як порушення виконавчого провадження. Звичайно, для реалізації даної процедури необхідно наявність конкретних підстав, перелік яких наведено в нормах чинного законодавства. До числа таких підстав можна віднести:

• уявлення спеціального документа, який спонукає збудження, наприклад, виконавчого листа чи наказу судової інстанціі;
• заяву стягувача, що висловила бажання здійснити судовий розгляд;
• безпосереднє розпорядження приставів, що спирається на вищенаведену документацію.

Саме ж виконавче провадження - це процес, визначений конкретними рамками. Тобто, для його реалізації потрібна наявність не тільки документів, що підтверджують доцільність справи, а й конкретних термінів на кожній стадії розгляду. Все це чітко описано у відповідних законодавчих актах.

Крім того, збудження виконавчого виробництва здійснюється покроково. У зв`язку з цим весь процес можна розділити на окремі етапи:

1. В першу чергу стягувачу необхідно зажадати складання конкретного документа, який виступає підставою.
2. Потім він виражає вимогу почати судовий розгляду у вигляді заяви.
3. Зібрана документація передається приставам відповідного районного підрозділу. Причому слід звертатися в інстанцію, що знаходиться на території відповідача. Для зручності громадян допускається передача виконавчого листа і заяви поштою у формі рекомендованого листа. Це значно полегшує судові тяжби для позивача, так як зазвичай це процес тривалий і вимагає величезного терпіння. Ні для кого не секрет, наскільки непросто деколи буває спілкуватися з працівниками канцелярії та іншими посадовими особами.
4. Порушення виконавчого виробництва може бути схвалене або відхилено протягом трьох робочих днів.
5. Після винесення остаточного рішення пристав оповіщає в письмовій формі всіх зацікавлених у справі осіб.
6. Відповідач має право протягом зазначеного періоду часу самостійно виконати свої зобов`язання по відношенню до іншої сторони. Як правило, тривалість терміну не перевищує п`ять робочих днів. В іншому випадку боржник притягується до відповідальності і зобов`язаний виплатити штраф. Зазвичай сума штрафних санкцій складає близько 7% від величини заборгованості.

Окремо хочеться відзначити принципи виконавчого провадження, так як на них базується весь процес розгляду. Всі принципи можна розділити на групи: конституційні, міжгалузеві та безпосередньо впливають на виконавче провадження. Перша група вважається спільною, так як дані принципи поширюються на всі сфери життя суспільства. До них можна віднести:

• абсолютне рівноправність усіх суб`єктів громадянського кодекса;
• переважання свобод і прав громадян. Це означає, що для держави першорядним є максимальний захист прав людини і збереження його свободи, якщо дії суб`єкта не суперечать іншим законодавчим актам;
• ну і звичайно, будь-якому громадянину уряд має забезпечити юридичний захист. Особливо гостро це питання постає під час судових тяжб, коли у відповідача немає можливості самостійно знайти адвоката.

Міжгалузеві - це принципи, які відображають окремі галузі права. Хорошим прикладом такого принципу є вимога реалізувати судочинство на національній мові.

Порушення виконавчого виробництва у вузькому сенсі підпорядковується певним правилам (принципам). Правило диспозитивності передбачає, що людина має повне право розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, не підкоряючись при цьому третім особам. При стягненні заборгованості в примусовому порядку відповідач має право на збереження майна або коштів у мінімальному розмірі, необхідному для покриття витрат на утримання сім`ї.