Формальний - це однозначно недосконалий?

У російській мові слово «формальний» має кілька значень. Формальний - це може бути і такий, що відповідає формі, тобто є характерним для неї, і такий, що дотримується лише зовнішній прояв якої-небудь справи на шкоду його суті. Формальним часто називають щось існуюче лише для видимості. Але чи завжди термін «формальний» має негативний підтекст?

Формальне спілкування

Формальне спілкування по-іншому називають контактом масок. Тобто це така ситуація, коли не враховуються особливості особистості співрозмовника, відсутнє прагнення глибше зрозуміти його. Формальними, як правило, є дипломатичні чи інші ділові відносини, де контакти змушені і відбуваються строго на офіційному рівні. При такому спілкуванні співрозмовники використовують маски ввічливості, скромності, чемності, при цьому старанно приховуючи за набором стандартних посмішок, жестів і рухів своє справжнє ставлення до подій.

Що таке формальні відносини

Формальне спілкування тісно пов`язане з формальними відносинами, в яких заздалегідь відомі позиції кожного. Вони визначаються правилами і не допускають ніяких виходів за рамки регламенту. Завдяки цьому людина може уникати особистих взаємин з тими людьми, які можуть здаватися неприємними або небажаними для контакту.

Адже при формальних відносинах співрозмовники, як правило, орієнтовані на зовнішню мету (наприклад, як у відносинах покупець-продавець), і спілкування в такому випадку - це лише спосіб досягнення мети, а співрозмовник - інструмент її досягнення. Між іншим, чим сильніше запрограмованим є поведінка такого ось «інструменту», тим простіше його використовувати, підтримувати з ним діловий контакт.

Як можна поставитися до формальних стосунків?

Слід сказати, що для розвиненого суспільства формальні відносини є вельми економічними. Вони не вимагають витрат емоційної енергії і часу на спробу знайомства, вироблення думки про співрозмовника, прагнення привернути його до себе і т. П. Вони дозволяють діяти відразу, вступати в контакт на короткий термін і забувати про співрозмовника відразу ж після досягнення бажаного результату.

Відносини, які мають статус «формальний», - це спосіб перетворити якесь співтовариство в єдиний організм. При цьому кожного, хто не виходить за рамки встановленого регламенту, такі відносини перетворюють на складову організму, нагороджуючи натомість відчуттям безпеки, стабільності і єднання, які і є іншою стороною формальних відносин.

Ще трохи про формальні відносинах

Якщо спілкуватися в рамках таких відносин, то результат, навіть якщо він і не до кінця відомий чи не обов`язково позитивний, все одно буде перебувати в рамках очікуваного або передбачуваного. А це значить - можна заздалегідь приготуватися відреагувати на нього певним чином.

Адже нас лякає часто вже не сам результат, а саме те, що він може застати зненацька, і людина не зуміє гідно відреагувати. Значить, «формальний» - це такий алгоритм спілкування, який дозволяє нам підтримувати відносини, не важко в багатьох дрібницях і передбачаючи результат.

Відносини, прийняті у формальних організаціях

Описувані відносини можуть підпорядковувати собі досить великі групи людей, які складають організацію. Тобто співтовариство, де відносини чітко структуровані і підкоряються статутом, правилами і внутрішньому розпорядку - це і є формальна організація. Людина тут діє в першу чергу як функціонер. Кожній такій організації притаманні раціональність відносин, їх однозначність і безособовість.

Правда, іноді все це може почати носити характер бюрократичної структури, прикметами якої стає абсолютизація окремих елементів організації, втрата змістовних цілей її діяльності та підпорядкування функціонування лише зміцненню самої організації. Звідси беруть початок поняття бюрократизм, формалізм і бездушність.

Про формальному праві

Держава - це та ж формальна організація зі строго структурованими відносинами всередині неї і статутом у вигляді Законодавства, яке регламентує все, що відбувається.

Але живе в сучасній державі громадянину доводиться пам`ятати про два варіанти права, що існують у суспільстві: формальному і реальному. Формальне право спирається на Закон (часто недосконалий) і судову систему (часто не цілком розроблену і незалежну), і тому не може впоратися з усім різноманіттям проявів суспільного життя. Реальне ж право - це набір традицій, загальноприйнятих поведінкових стереотипів і повторюваних явищ суспільного життя. І тому формальне і неформальне право часто не перетинаються, маючи різні сфери застосування.

Висновок

Як бачите, яку б галузь суспільних відносин ми ні наділили терміном «формальний», це слово може виявитися досить неоднозначним. Формальні відносини в будь-якому прояві - ознака прогресу лише до тих пір, поки вони не стають «річчю в собі", не перетворюються на лушпиння, упаковку, в якій нічого немає.